Чому ЄС не може протидіяти міграційним кризам і як цим користуються його опоненти? Міграційна криза в Сеуті закінчилася так само стрімко, як і почалася. Проте вона була лише частиною значно більшої проблеми.Як події в іспанському анклаві демонструють глибину проблеми всередині ЄС та як цими проблемами користуються вороги Європи, – читайте в матеріалі РБК-Україна.Головне:Прорив у Сеуті: Великі групи марокканських мігрантів, чисельністю в 60 тисяч людей здійснили масовий прорив до іспанського ексклаву Сеута в Північній Африці.Розкол у ЄС: Криза оголила слабкі місця та відсутність єдності в Союзі. Замість допомоги Іспанії, такі країни як Данія, Чехія та Італія вимагали обмежити її участь у Шенгені або в односторонньому порядку закрити кордони.Реакція Іспанії та Брюсселя: Прем'єр Педро Санчес різко розкритикував спроби колег "ізолювати" країну замість надання їй допомоги. Згодом лідери 22 країн ЄС підписали спільний лист про неприпустимість використання міграції як гібридної зброї.Технологія гібридного тиску: Використання мігрантів як інструменту шантажу ("міграційного шантажу") стає стандартною практикою для режимів-сусідів (Марокко, Туреччина, Білорусь) для вибивання політичних та економічних поступок.Протягом кількох діб маленьке іспанське місто Сеута на узбережжі Африки було у фокусі уваги провідних світових ЗМІ та європейських столиць. І хоча нинішня криза, як і попередні, де-факто вирішена, вона вчергове продемонструвала слабкі місця та розбіжності всередині ЄС – блоку, який за своїм задумом мав би бути монолітним.Велика криза у маленькому містіУ четвер, 30 липня, великі групи марокканських мігрантів здійснили фактичний прорив кордону, увійшовши до іспанського ексклаву у Північній Африці – міста Сеута. Буквально за добу їх число сягнуло 60 тисяч – справжня катастрофа для міста, населення якого сягає 85 тисяч осіб.Читайте також: Іспанія побудує бар'єр на кордоні Сеути після прориву 60 тисяч мігрантівУряд Іспанії заявив про порушення суверенітету та направив у місто військові і поліцейські сили. Європа ж не сформувала єдиної політичної реакції на інцидент, тому кожна країна реагувала в міру своєї фантазії. Так, Франція заявила про перекидання військ на франко-іспанський кордон. Деякі країни, наприклад Данія та Чехія, закликали призупинити участь Іспанії в Шенгенській зоні, щоб мігранти не поширились далі по ЄС.Італія виявилась однією з найактивніших, оголосивши, що в односторонньому порядку призупиняє дію Шенгенської угоди з Іспанією (правда, не уточнюючи, що така "зупинка" неможлива з юридичної точки зору). Окрім того, хоча Сеута є територією Іспанії, до Шенгенської зони вона не входить. Зрештою, трохи згодом ЄС таки спромігся видати офіційну спільну позицію стосовно інциденту, опублікувавши спільний лист.Підписанти (лідери 22 з 27 країн ЄС) наголосили на неприпустимості неконтрольованого перетину кордонів та використання міграції як інструменту гібридного впливу. Така ситуація, за їхніми словами, делегітимізує всю спільну міграційну політику Союзу. У листі наголошується на необхідності швидкого залучення інструментів ЄС (зокрема прикордонного агентства Frontex) для відновлення контролю.Фото: тисячі мігрантів прорвалися з Марокко до Сеути (Getty Images)Тим часом прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес у п'ятницю особисто прибув до Сеути, щоб взяти ситуацію під контроль. Якщо вірити уряду, буквально за 48 годин криза була практично вирішена, більшість нелегалів видворені за межі міста, безпекова ситуація повернулась в норму.Санчес написав до Єврокомісії свого листа, в якому виказав невдоволення реакцією своїх колег, які в кризовий момент поспішили "ізолювати" Іспанію, а не запропонувати їй допомогу.Він також вказав, посилаючись на дані Frontex, що кількість нелегалів, що потрапляють до ЄС через Іспанію вдвічі менша, ніж кількість потрапляючих через Італію (при тому, що Іспанія єдина з країн Союзу, що має сухопутний кордон з Африкою).І лист від ЄС і лист від Санчеса закликають якомога швидше скликати позачергову відеоконференцію з міністрами внутрішніх справ держав-членів. Зустріч має виробити спільну реакцію на інциденти такого роду та чітко дати зрозуміти, що моніторинг зовнішніх кордонів є спільною відповідальністю всіх країн ЄС, а не лише тих, хто знаходиться на передовій.Попри напруження і не надто гарний дипломатичний фон, кризу можна було б вважати вирішеною. Проте на ділі Сеута є лише симптомом значно серйозніших проблем.Хто і навіщо використовує мігрантівЩо взагалі стало причиною цього неочікуваного прориву? Сам Санчес заявляє, що мафіозні групи, які займаються перевезенням людей, розповсюдили невірну чутку про неможливість депортації нелегалів з Іспанії.Це стосується нещодавнього рішення Верховного суду, який у червні постановив, що уряд не може негайно висилати мігрантів, які намагаються дістатися морем до територій Іспанії в Африці. За словами Санчеса, люди хибно інтерпретують рішення суду, нібито воно забороняє висилку нелегалів в принципі, хоча на ділі воно лише впливає на терміни. Яким би не було рішення суду, воно не пояснює деяких деталей ситуації, наприклад, дій марокканської сторони, яка в один момент просто припинила контролювати кордон."Вони просто повторювали: Ідіть сюди, ідіть сюди", – розповів The New York Times про дії марокканської поліції один із "нелегалів". За його словами, поліцейський не зупинив їх, а просто вказав напрям в бік кордону. Схожі історії розповіли журналістам і деякі інші мігранти. Деякі іспанські ЗМІ навіть стверджують, що серед тих, хто прорвався в місто, були агенти марокканських спецслужб.Читайте також: Зеленський пов'язав міграційну кризу в Європі з ударами РФ по суднахІспанія вже давно звинувачує Марокко у використанні потоків мігрантів як елементу політичного тиску. Масові "прориви" до іспанських ексклавів вже мали місце в минулому, в періоди погіршення іспано-марокканських стосунків. Марокко не оригінальне в своїх діях, вразливість Європи до мігрантського питання очевидна всім. В свій час ще лівійський диктатор Муаммар Каддафі намагався шантажувати ЄС, погрожуючи переправляти мігрантів через Середземне море. Подібну тактику використовував і Реджеп Ердоган, спекулюючи на темі сирійських біженців.Фото: мігрантів могли використати як елемент політичного тиску на Іспанію (Getty Images)Та ці методи вже давно засвоїли і східні сусіди. В Україні цей епізод вже встигли підзабути, проте в 2021 році арабські мігранти готувалися до проходу в Польщу з території Білорусі. Та епопея розтягнулася на декілька тижнів. У Польщі та, в цілому, ЄС дії Лукашенка охарактеризували як неприкриту спробу тиску і "помсту" за санкції.Мета у держав, що сидять на цих людських потоках, може бути різна. Марокко та Туреччина насамперед прагнуть зробити європейців більш поступливими, вибити з них певні політичні та економічні поступки. Цілі ж РФ, яка почасти використовує Білорусь як ширму, можуть бути значно глобальніші – створення у країнах ЄС соціополітичної кризи, підйом популістів, які закликатимуть до більшого ізоляціонізму. Для ЄС здатність протидіяти цьому є питанням виживання блоку в цілому. І, на жаль, поки що Європа не може дати гідної відповіді.Як мігрантська криза може "зламати" СоюзПроблема нелегальної міграції зараз знаходиться в топі серед питань, які хвилюють європейського обивателя. Принципи відкритості "внутрішніх" кордонів робить питання проникнення мігрантів спільною справою.І хоча нинішнє європейське керівництво значно суворіше у цьому питанні, по суті, проблема досі лишається невирішеною, а серед держав ЄС нема єдності в питанні захисту спільного кордону. Ситуація в Сеуті наочно це продемонструвала.Така ситуація – родючий ґрунт для популістів всіх мастей. Такі політики, як Віктор Орбан чи Роберт Фіцо, роками заробляли рейтинги протиставляючи себе "брюссельським бюрократам", які мріють заполонити Європу мігрантами. Їм підспівували досі опозиційні, проте тепер уже дуже сильні, партії на Заході, такі як французьке Національне об’єднання чи німецька АдН.За "дивовижним" збігом, левова частка подібних "європатріотів" помічена в сумнівних зв'язках із РФ. Росія роками накачувала євроскептиків грошима та інформаційною підтримкою, сприяючи тим кризами, які її агенти обіцяють побороти.Хоча після 2022 року в ЄС нарешті почали активно протидіяти російському впливу, ця боротьба далека від завершення. Очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив про 1500 матеріалів щодо ситуації в Сеуті, які одразу були поширені в Європі через російські мережі Pravda та RT. Тон висвітлення ситуації цілком очевидний: "поки орди мігрантів захоплюють Європу, ЄС надсилає мільярди Україні".ЄС міг би продемонструвати єдність блоку та твердість у захисті європейських кордонів. Замість цього ми побачили від деяких урядів спроби дистанціюватись від проблеми та взаємні звинувачення. Кремль міг і не бути ініціатором кризи у Сеуті, проте явно виграв від неї, вчергове переконавшись у відсутності європейської єдності.***Ситуація в Сеуті фактично завершилась, проте цей епізод тривалістю у кілька діб може мати дуже неприємні довготривалі наслідки. Всередині ЄС популісти отримали черговий привід покритикувати національні уряди і наднаціональні європейські структури. Вороги ЄС ззовні вкотре переконались у нездатності блоку швидко реагувати навіть на локальні кризові ситуації.Європі ж слід навчитись спільно реагувати на кризи. ЄС занадто малий, щоб в ньому знайшлося місце "чужим" проблемам – проблеми є і будуть спільними.Питання-відповіді (FAQ):– Чому ситуація в Сеуті викликала такий резонанс у ЄС?Через відкриті внутрішні кордони проблеми однієї країни автоматично стають загрозою для всього блоку. Масовий наплив нелегалів у маленьке місто спричинив паніку і продемонстрував неготовність ЄС до швидкого й спільного реагування на кризові ситуації.– Чому європейські країни відреагували настільки розрізнено?Замість солідарності з Іспанією, окремі уряди почали закликати до виключення країни з Шенгену або оголошували про одностороннє закриття кордонів. Це підтвердило фактичну відсутність єдиної міграційної політики та стратегії захисту зовнішніх кордонів ЄС.– Як у цій ситуації зіграв російський фактор?Кремль через мережі дезінформації розповсюдив тисячі фейків про мігрантську кризу, пов'язуючи її з допомогою України. Це підігрує місцевим євроскептикам і популістам (усім тим, хто виступає проти політики ЄС), які заробляють політичні бали на темі ізоляціонізму.