Чому зміна професії після служби - це не втрата попереднього шляху, а можливість зібрати його досвід по-новому Дарина Білан - підприємиця, засновниця міжнародної компанії з організації подорожей, ексвійськовослужбовиця та благодійниця - у своїй колонці для Wave RBC.UA розповіла про власний досвід повернення до цивільного життя після служби, пошук нового професійного шляху та про те, чому ветеранам не варто боятися починати щось нове й змінювати сферу діяльності.Я не з тих людей, які у 18 років точно знали, ким хочуть бути, а потім усе життя послідовно йшли одним професійним шляхом. Навпаки - перш ніж знайти справу, в якій я справді відчула себе на своєму місці, я змінила близько п’яти професій.Я працювала нянею. Потім стала викладачкою англійської мови й навіть мала власну невелику школу. Працювала у продажах спортивних товарів, була тренеркою зі стретчингу. А згодом у моєму житті з’явилася військова служба.На перший погляд, усе це абсолютно різні професії та різні етапи життя. Але сьогодні я розумію: жоден із них не був даремним.Викладання навчило мене працювати з людьми й пояснювати складне простими словами. Власна школа дала перший досвід підприємництва. Продажі - комунікації та розумінню потреб людей. Робота тренеркою - дисципліни й уміння мотивувати.А військова служба дала зовсім інший рівень відповідальності, витримки, організованості та здатності діяти в умовах, коли далеко не все залежить від тебе.Після служби переді мною, як і перед багатьма військовими, знову постало питання: що далі?Повернення до цивільного життя - це не завжди про готовий план. Іноді ти просто не знаєш, ким хочеш бути, чим займатися і куди рухатися далі. І, на мою думку, це нормально.Саме тоді я повернулася до того, що завжди мене захоплювало, - до організації подорожей.Але цього разу я прийшла в цю сферу вже зовсім іншою людиною. З досвідом усіх попередніх професій, служби, роботи з людьми та управління. І з розумінням того, що хочу не просто працювати, а створювати власний продукт.Сьогодні я займаюся організацією авторських подорожей і преміальних яхтових флотилій. І вперше не думаю про те, яку професію обрати наступною.Я відчуваю, що знайшла напрямок, у якому можу поєднати все, що вмію і люблю: людей, подорожі, організацію, відповідальність, творчість і підприємництво.Саме тому людям, які повертаються зі служби й не розуміють, ким хочуть бути в цивільному житті, я б радила не вимагати від себе миттєвої відповіді. Не обов’язково одразу знати, що робити далі. Не потрібно поспішати знайти "свою справу на все життя" або боятися змінювати професію.Важливо дозволити собі пробувати та не сприймати попередній досвід як втрачений час лише тому, що сьогодні ви хочете займатися чимось іншим.Я змінила близько п’яти професій, перш ніж знайшла себе.Але сьогодні розумію: насправді весь цей час я не змінювала напрямок. Я збирала досвід, який одного дня склався в одну картину.І, можливо, саме в цьому для мене полягає головна відповідь на питання про повернення до цивільного життя після служби.Не обов’язково починати все з нуля. Варто подивитися на все, що ти вже пройшов, і запитати себе: "Що з цього досвіду я хочу забрати із собою далі?"Бо іноді новий професійний шлях починається не з пошуку себе з чистого аркуша, а з розуміння того, ким ти вже став.