Власна зброя – щит Незалежності. Як Україна перезібрала оборонну індустріюWebFont.load({ google: { families: ["Open Sans:300,300italic,400,400italic,600,600italic,700,700italic,800,800italic","Oswald:200,300,400,500,600,700"] }});!function(o,c){var n=c.documentElement,t=" w-mod-";n.className+=t+"js",("ontouchstart"in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+"touch")}(window,document);{ "@context": "https://schema.org", "@type": "Article", "headline": "Власна зброя як щит незалежності. Як Україна перезібрала оборонну індустрію", "description": "Як Україна перезібрала оборонну індустрію", "url": "/health/shield-of-independence", "inLanguage": "uk-UA", "datePublished": "2026-07-22", "author": { "@type": "Organization", "name": "РБК-Україна" }, "publisher": { "@type": "Organization", "name": "РБК-Україна", "logo": { "@type": "ImageObject", "url": "https://cdn.prod.website-files.com/673c71461688fdddf8a30b08/6745aa0cdf1298b8748f396b_rbc-logo-light.svg" } }, "image": [ { "@type": "ImageObject", "url": "https://cdn.prod.website-files.com/673c71461688fdddf8a30b08/6a86a470fd51c13503798af0_photo-1.webp", "caption": "NAUDI в Eurosatory 2026" }, { "@type": "ImageObject", "url": "https://cdn.prod.website-files.com/673c71461688fdddf8a30b08/6a86a47715ce9b0d9bdd5786_varta-2.webp", "caption": "СБА Варта виробництва компанії Українська бронетехніка" }, { "@type": "ImageObject", "url": "https://cdn.prod.website-files.com/673c71461688fdddf8a30b08/6a86a46cdc96e4a3b64334b0_neptun-1.webp", "caption": "Ракета Нептун, розроблена КБ Луч" }, { "@type": "ImageObject", "url": "https://cdn.prod.website-files.com/673c71461688fdddf8a30b08/6a86a4695e0e062a7e836e17_bogdana-1.webp", "caption": "САУ Богдана – спільний польсько-український проєкт за підтримки NAUDI" } ], "articleBody": "У перші дні повномасштабного вторгнення Україна могла втратити частину ракетного арсеналу, який створювала після 2014 року. З виробничого майданчика на Житомирщині встигли вивезти ракети до протитанкових комплексів Стугна і Корсар, а також ракети програм Вільха та Нептун. Невдовзі підприємство зазнало російського удару. За словами президента NAUDI (Національної асоціації оборонної промисловості України) Сергія Пашинського, який координував евакуацію, вивезене озброєння передали Силам оборони.", "keywords": "Україна, оборонна промисловість, ОПК, NAUDI, Нептун, Богдана, дрони, зброя, незалежність, безпека", "mentions": [ { "@type": "Person", "name": "Сергій Пашинський", "jobTitle": "президент NAUDI" }, { "@type": "Organization", "name": "NAUDI", "alternateName": "Національна асоціація оборонної промисловості України", "description": "Асоціація приватних виробників оборонної продукції України" }, { "@type": "Organization", "name": "MBDA", "description": "Один із найбільших виробників ракетного озброєння Європи" }, { "@type": "Organization", "name": "Українська бронетехніка" }, { "@type": "Organization", "name": "Deviro" }, { "@type": "Organization", "name": "Ukrspecsystems" }, { "@type": "Organization", "name": "КБ Луч" }, { "@type": "Person", "name": "Володимир Зеленський", "jobTitle": "президент України" }, { "@type": "Person", "name": "Валерій Залужний", "jobTitle": "Головнокомандувач ЗСУ" } ]} a.w-webflow-badge { display: none !important;}window.__WEBFLOW_CURRENCY_SETTINGS = {"currencyCode":"USD","symbol":"$","decimal":".","fractionDigits":2,"group":",","template":"{{wf {\"path\":\"symbol\",\"type\":\"PlainText\"} }} {{wf {\"path\":\"amount\",\"type\":\"CommercePrice\"} }} {{wf {\"path\":\"currencyCode\",\"type\":\"PlainText\"} }}","hideDecimalForWholeNumbers":false};Власна зброя – щит незалежності. Як Україна перезібрала оборонну індустріюСПЕЦПРОЄКТ22.07.2026У перші дні повномасштабного вторгнення Україна могла втратити частину ракетного арсеналу, який створювала після 2014 року. З виробничого майданчика на Житомирщині встигли вивезти ракети до протитанкових комплексів "Стугна" і "Корсар", а також ракети програм "Вільха" та "Нептун". Невдовзі підприємство зазнало російського удару.За словами голови NAUDI (Національної Асоціації Оборонної Промисловості України) Сергія Пашинського, який координував евакуацію, вивезене озброєння передали Силам оборони. Збережені ракети застосовували вже в перші місяці вторгнення: "Вільха" та протитанкові комплекси – під час оборони Київщини, "Нептун", потопивши крейсер "Москва" заклав початок розгрому російського флоту на Чорному морі. Згодом "Нептун", який створювали як протикорабельну ракету, адаптували для ураження наземних цілей. Його далекобійна модифікація стала одним із засобів ударів по військових об’єктах у глибині території Росії. Так одна програма пройшла шлях від захисту українського узбережжя до інструмента далекобійних "санкцій" проти агресора.Історія евакуації показує, в яких умовах формувався сучасний український ОПК. На початку вторгнення виробникам доводилося рятувати обладнання, документацію та готову продукцію. Одразу – переносити виробництва, нарощувати потужності й постійно адаптувати зброю до змін на полі бою.Війна змінила й структуру галузі. Поряд із державними підприємствами виріс приватний сектор, здатний швидше проходити шлях від запиту військових до серійного виробництва. Але створені потужності вже перевищують фінансові можливості державного замовлення, а повноцінного механізму контрольованого експорту Україна досі не запустила.Як український ОПК пройшов шлях від евакуації ракет до виробництва далекобійної зброї, яку роль у цьому відіграли приватні компанії та чому без нових замовлень галузь ризикує втратити частину набутого потенціалу – у спецпроєкті РБК-Україна.ЯК УКРАЇНА ПЕРЕЗІБРАЛА ОБОРОННУ ІНДУСТРІЮПромислова база, сформована в радянський час, була заточена під громіздкі виробничі цикли, жорстку централізацію та довгострокове планування. Війна вимагала протилежного – швидкості, гнучкості та здатності оперативно створювати й масштабувати нові технології.Потреба в такій трансформації стала очевидною ще після початку російської агресії у 2014 році. Вже з 2015-го в Україні почав активно формуватися приватний оборонний сектор. Серед компаній, які сьогодні є його помітними представниками, – "Українська бронетехніка", Radionix, Ukrspecsystems та інші.З перших днів війна змінювалася. Але програми, які врятували тоді, згодом стали елементами перенесення бойових дій на територію агресора. Зокрема у 2025 та 2026 роках Україна застосувала "Довгі Нептуни" для удару по важливих об'єктах на території Росії.Сергій Пашинський, голова NAUDI"У нас фактично кожні півтора-два роки змінюється характер бойових дій. У 2022-2023 роках це була переважно артилерійська війна – своєрідний гібрид Першої і Другої світових воєн. Уже з 2023 року, з масовим застосуванням дронів, систем РЕБ, Starlink та інших технологій, тактика на полі бою почала змінюватися дуже динамічно", – каже Сергій Пашинський, голова NAUDI.Важливим є й питання фінансування. 60 млрд грн держава інвестувала станом на сьогодні в основні фонди ОПК. Приватний сектор із цієї суми отримав 0% – попри це, серед десяти найбільших оборонних компаній країни немає жодної державної, а 6-7 із них є членами NAUDI."Зброю не повинна робити тільки держава. Це вже факт", – додає Сергій ПашинськийЗа оцінкою голови асоціації, сьогодні підприємства NAUDI за обсягами поставленої продукції значно випереджають державний сектор ВПК.NAUDI: ЯК СТВОРЮЄТЬСЯ СИЛА УКРАЇНСЬКОГО ОПКОкрема компанія, яка створила успішний дрон чи бронемашину, – це лише початок. Щоб галузь працювала стабільно, потрібні стандартизація, координація та прозорі правила гри для всіх учасників. Саме цю роль виконує асоціація.NAUDI з'явилася у 2020 році як реакція приватних виробників на заморожування оборонних програм. Після 24 лютого 2022-го одним із перших завдань стала евакуація підприємств."Однією з наших функцій була координація евакуації підприємств зі Сходу України", – каже голова NAUDI.На практиці NAUDI представляє спільну позицію приватних виробників у переговорах із державою – Кабінетом міністрів, Міністерством оборони, РНБО, парламентом і закупівельною агенцією. Серед питань, якими займається Асоціація - рівні підходи та правила під час оборонних закупівель, удосконалення нормативної бази для максимального сприяння та розвитку ОПК.Другий напрям – виробнича кооперація. Залежно від проєкту одна компанія може виробляти платформу або корпус, інша – озброєння, систему зв’язку, РЕБ чи окремі компоненти. Асоціація допомагає знаходити таких партнерів усередині галузі та об'єднувати компанії для спільного виробництва продуктів, які працюватимуть на захист України. "У нас є багато кейсів, коли 3-4 наші підприємства об'єднують зусилля в реалізації тих чи інших оборонних проєктів, створенні нових чи розширенні компетенцій", – зазначає Пашинський.Третій напрям – вихід на міжнародних партнерів для реалізації спільних програм. Важливим елементом є міжнародні заходи і виставки. NAUDI в цьому ключі формує спільні експозиції українських компаній на оборонних виставках, а також організовує переговори з урядами та міжнародними корпораціями. Адже треба не лише показати готову продукцію на виставці та заході, а й сприяти запуску спільних виробництв, пошуку фінансування для українських зброярів, залученню технологій та включенню українських компаній у міжнародні ланцюги постачання.УКРАЇНА ЯК НОВИЙ ЦЕНТР ОБОРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙУкраїна поступово переходить від вимушеного імпорту зброї до інтеграції в оборонно-промислову екосистему НАТО. Компанія "Українська бронетехніка" підписала низку договорів, зокрема про створення спільного підприємства з одним із найбільших виробників ракетного озброєння Європи – корпорацією MBDA. Спільні підприємства з іноземними партнерами мають також Ukrspecsystems та інші учасники асоціації.СБА "Варта" виробництва компанії “Українська бронетехніка”"Я впевнений, що найближчим часом ми вийдемо на етап, коли зброя, яка проєктується і виробляється для сил оборони України, буде прийнята на озброєння країн-членів НАТО", – зазначає Сергій Пашинський.Українські компанії вже отримують міжнародне фінансування за так званою "данською моделлю" та іншими схемами прямого фінансування – уряди країн-партнерів напряму вкладають кошти у закупівлю української зброї для Сил оборони.БАРʼЄРИ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙОборонна галузь стикається з багатьма з тих самих проблем, що й приватний бізнес в інших секторах економіки. Йдеться про ризики надмірного втручання правоохоронних органів, необґрунтовані перевірки та обшуки, які можуть надовго зупинити роботу підприємства, а також судові спори й рішення, оскарження яких потребує значних ресурсів і часу. Для інвестора це означає додаткові ризики та меншу передбачуваність вкладень.Але в ОПК до цих загальних ризиків додається специфічна проблема: підприємство залежить від держави одразу у двох ролях. З одного боку, держава є основним, а для багатьох виробників фактично єдиним покупцем оборонної продукції. Саме державне замовлення визначає завантаженість потужностей, обсяги виробництва та можливість планувати розвиток на кілька років уперед. Окремо держава регулює доступ до державної таємниці, сертифікацію продукції та правила взаємодії з іноземними партнерами.З іншого боку, Міністерство оборони, яке формує левову частку державних замовлень, одночасно визначає правила закупівель і взаємодії з виробниками. Коли покупець одночасно визначає правила роботи з підприємствами, затримка з рішенням або конфлікт із державними органами може вдарити по підприємству одразу за двома напрямами: означати і втрату замовлення, і додатковий регуляторний тиск.Для інвестора це принципова проблема. Вкладення у виробничу лінію, технологію чи новий завод розраховані на роки, тоді як оборонне підприємство не завжди може прогнозувати майбутній попит. Компанія може інвестувати у розширення потужностей, але не мати гарантії, що наступного року держава збереже необхідний обсяг закупівель або що можливе падіння внутрішнього попиту вдасться компенсувати експортом, який не дивлячись на обіцянки, по-справжньому не запрацював.Саме тому залучення інвестицій в український ОПК стримує ціла група бар’єрів:Воєнні ризики: відсутність повноцінного страхування інвестицій і виробничих активів від наслідків війни.Невизначеність державного замовлення: складність прогнозування обсягів закупівель після завершення поточних контрактів.Експортні обмеження: відсутність встановлених прозорих та зрозумілих правил експорту під час війни обмежує можливості диверсифікувати ринки і завантажити виробництво.Ризики правоохоронного втручання: перевірки, обшуки та інші процесуальні дії, які можуть зупиняти операційну діяльність і створювати додаткові ризики для інвестора.Доступ до фінансування: обмежені можливості залучати довгостроковий кредитний капітал для масштабування виробництва.Захист технологій та інтелектуальної власності: ризики для компаній, які вкладають кошти у власні розробки та передають технології іноземним партнерам.Локалізація виробництва: відсутність достатньо чітких і передбачуваних правил для спільного виробництва з іноземними компаніями.“Для інвестора в українську оборонну компанію воєнний ризик – лише перший рівень проблеми. Другий – відсутність прогнозованого замовлення після завершення поточного контракту. Третій – заборона або складність експорту, яка не дозволяє компенсувати падіння внутрішнього попиту. Четвертий – ризик втручання правоохоронних органів у контракти, ціноутворення та використання прибутку”, – зазначає Пашинський.У результаті інвестор оцінює не лише технологію чи попит, а й передбачуваність умов роботи компанії. Високий попит на українські оборонні технології сам по собі не гарантує припливу капіталу, якщо виробник не розуміє, чи матиме замовлення, чи зможе експортувати продукцію та наскільки захищеним буде його бізнес.Тому для приватного ОПК важливі чіткі правила державного замовлення, захист від непропорційного втручання, доступ до фінансування та прогнозовані умови експорту й кооперації з іноземними партнерами. Саме від цих умов залежить, чи готові приватні та іноземні інвестори вкладати кошти у розширення українського оборонного виробництва.ПРОДАВАТИ НЕ ЗБРОЮ, А БЕЗПЕКУПопри визнання українських оборонних розробок з боку корпорацій країн НАТО, інтерес зовнішніх ринків до української продукції поки що перевищує можливості України щодо її експорту. Інші держави демонструють значну зацікавленість українськими розробками, а NAUDI допомагає компаніям представляти свою продукцію на міжнародних заходах.NAUDI на Eurosatory 2026Однак все впирається в те, що в Україні станом на сьогодні відсутній експорт озброєнь, зазначає Сергій Пашинський.На його думку, державні регуляторні органи мають усвідомити: врегулювання експорту потрібне не окремим компаніям, а державі загалом. Пашинський нагадує, що до повномасштабного вторгнення Україна входила до десятки світових експортерів зброї. Однак значну частину поставок становила техніка і запаси радянського походження, відбувався розпродаж радянського арсеналу за ціною брухту.Тепер завдання полягає в тому, щоб вивести на зовнішні ринки власну зброю, технології та перевірений війною досвід їх застосування. У найкращому сценарії Україна може стати виробником не просто “заліза”, а й постачальником компетенцій – фактично експортером безпеки. "У будь-якому нормальному оборонному контракті ціна зброї та боєприпасів становить лише 50%. Інші 50% – це навчання, впровадження, застосування. Ми можемо, умовно кажучи, не тільки продавати зброю, а й навчати, давати поради", – коментує голова NAUDI.Водночас Україна не зможе – і не повинна намагатися – самостійно закрити всю номенклатуру озброєнь. “Український ВПК не зможе виробляти 100% всього, що потрібно для оборони. Не зможе – принаймні не в найближчі 15 років”, – зазначає Пашинський. Замість цього країні потрібні чітка спеціалізація та міжнародні партнери.Варто зрозуміти, що найсильніший експортний продукт України зараз – не окрема ракета чи безпілотник. Це перевірена війною модель їхнього застосування.Показовий приклад – Чорне море, де Україна, не маючи співмірного з Росією традиційного флоту, поєднала ракети “Нептун”, морські дрони, розвідку та планування операцій для знищення Чорноморського флоту РФ.Ракета "Нептун", розроблена КБ "Луч"За даними РНБО, понад 25 російських військових кораблів було знищено або критично пошкоджено, а втрати противника у 20 разів перевищили українські витрати на морські дрони. Російський флот був змушений відійти до віддалених баз, а Україна відновила роботу морського коридору без участі РФ.Саме це означає "продавати безпеку": постачати не лише техніку, а й розвідку, програмне забезпечення, навчання операторів, інтеграцію різних засобів у єдину систему та постійне оновлення тактики відповідно до нових загроз.ТОП-РОЗРОБКИ ЗА 35 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІДо 2014 року Україна втратила 90% свого оборонно-промислового потенціалу. Водночас уже після початку війни з'явилися розробки, які стали знаковими для нового українського ОПК: САУ "Богдана" та протикорабельна ракета "Нептун".Під час повномасштабної війни перелік власних розробок суттєво розширився. Компанії-учасниці NAUDI виробляють бронеавтомобілі "Новатор" і "Варта", безпілотні комплекси "Лелека-100", "Булава", SHARK, PD-2, FPV-дрони VYRIY і TAF Industries, дрони-перехоплювачі "Генерал Черешня AIR", засоби РЕБ і протидії безпілотникам Kvertus, автоматизовану систему управління ППО "Кречет", НРК Protector, артилерійські боєприпаси, міномети, засоби індивідуального захисту та ще багато іншого.СБА "Новатор" виробництва компанії "Українська бронетехніка""Це ми відтворили, але сегментарно. Зараз сегмент набагато ширший. У нас з'явилися нові здобутки – зокрема дрони, далекобійні ударні комплекси", – зазначив Пашинський.Ракета "Нептун""Нептун" розробляли як береговий протикорабельний комплекс. У квітні 2022 року дві ракети влучили у флагман Чорноморського флоту РФ – крейсер "Москва", який згодом затонув. Росія втратила не лише флагман, а й корабель, який виконував функції командного пункту та вузла протиповітряної оборони.Згодом "Нептун" адаптували для ураження наземних цілей. У березні 2025 року президент Володимир Зеленський повідомив про успішне бойове застосування "Довгого Нептуна" з дальністю до 1000 км. Таким чином, одна ракетна платформа пройшла шлях від берегової оборони до інструмента глибоких високоточних ударів. Ракета "Довгий Нептун", розроблена КБ "Луч"Кульмінацією застосування ракети стала операція у ніч на 12 серпня 2026 року, коли "Нептуни" разом із ракетами-дронами "Паляниця" та іншими українськими засобами ураження атакували військово-морську базу РФ у Новоросійську – останній основний форпост російського флоту в Чорному морі. За попередніми даними Генштабу, пошкоджень зазнали чотири кораблі, зокрема носії ракет "Калібр" – фрегати "Адмірал Макаров" та "Адмірал Ессен".За кілька днів, у ніч на 16 серпня, Сили оборони уразили Каменський комбінат у Ростовській області. Підприємство виробляє тверде ракетне паливо для боєприпасів до систем "Ураган", "Смерч" і "Торнадо-С", а також інших ракетних комплексів та авіаційних засобів ураження. Внаслідок удару було знищено два виробничі цехи, ще чотири пошкоджено.САУ "Богдана"На початку повномасштабного вторгнення самохідна артилерійська установка "Богдана" існувала в одному екземплярі. У перші дні вторгнення, коли існував ризик, що завод потрапить під окупацію, розробникам гаубиці надійшло розпорядження знищити її, щоб нова українська САУ не дісталася ворогу. Однак установку вдалося врятувати, а згодом і застосувати за прямим призначенням. “21 червня сили оборони почали унікальну операцію по звільненню о.Зміїний, яка закінчилася повним розгромом окупантів Пишаюся нашою командою, яка задумала і провела цю блискучу військову операцію на грані технічних можливостей”, – згадує Сергій Пашинський.Єдиний на той момент зразок був побудований на шасі КрАЗ зі спареною бронекабіною для екіпажу з п'яти осіб і мав скорострільність 4-6 пострілів за хвилину. Саме ця установка долучилася до операції зі звільнення острова Зміїний, окупованого росіянами з першого дня вторгнення.30 червня 2022 року, після серії вогневих ударів ракетних та артилерійських підрозділів ЗСУ, російський гарнізон поспіхом покинув острів двома швидкісними катерами, залишивши по собі пожежі та вибухи. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний оприлюднив відео вибиття окупантів і подякував захисникам Одещини саме за застосування "Богдани", зазначивши, що ворог не витримав вогню артилерійських, ракетних та авіаційних ударів. Завдяки операції на Зміїному Росія втратила силові позиції в цій частині Чорного моря – після затоплення крейсера "Москва" окупанти розраховували перетворити острів на базу протиповітряної оборони для прикриття можливого десанту на Одесу чи Придністров'я. Повернувши Зміїний, Україна нівелювала спроможності чорноморського флоту РФ у цій частині акваторії, практично не маючи власного флоту.У жовтні 2025 року згідно заяви Володимира Зеленського, Україна виробляла вже 40 САУ "Богдана" на місяць – удвічі більше, ніж роком раніше. Це показує шлях від одиничної розробки до одного з найбільших у Європі серійних виробництв 155-мм самохідної артилерії. САУ "Богдана" розробки та виробництва КЗВВДрониДо того ж, за роки повномасштабної війни в Україні фактично виникла нова галузь – виробництво дронів і далекобійних ударних комплексів, – а старі напрямки, відроджені після 2014 року, отримали новий поштовх до розвитку. Багатоцільовий БпЛА PD-2 виробництва UkrspecsystemsСьогодні український ОПК виробляє більше, ніж держава здатна профінансувати. Його наявні виробничі спроможності в кінці минулого року оцінювались у 35 млрд доларів на рік, тоді як доступне фінансування покривало не більше третини цього потенціалу. На кінець 2026 року загальні можливості галузі можуть зрости до 60 млрд доларів, із яких понад 35 мільярдів припадатиме лише на виробництво далекобійної зброї. Без залучення додаткового фінансового ресурсу галузь не зможе виробити та поставити Силам оборони продукцію зазначеного обсягу.Безпілотний авіаційний комплекс SHARK-M, розроблений компанією UkrspecsystemsОсобливо помітний розрив у безпілотному сегменті. Українські підприємства здатні виробляти до 8 млн дронів на рік, але не мають замовлень на весь цей обсяг. За оцінкою президента Володимира Зеленського, за наявності додаткового фінансування виробництво можна було б збільшити ще на 40%.Водночас 76% озброєння, яке держава централізовано закуповувала наприкінці 2025 року, вже припадало на українських виробників. Отже, проблема полягає не в неспроможності українського ОПК виконувати державні замовлення, а в тому, що фінансові можливості бюджету зростають повільніше за виробничі потужності галузі.Mini Shark – розвідувальний БпЛА, розроблений компанією Ukrspecsystems, учасником NAUDIВЛАСНА ЗБРОЯ ЯК ЩИТ НЕЗАЛЕЖНОСТІЯкщо держава не підтримає розвиток ОПК зараз, за 5-10 років Україна знову опиниться на узбіччі світового ринку озброєнь. Як приклад ефективного лобіювання оборонної галузі Пашинський наводить Ізраїль – "найефективнішого лобіста своїх оборонних компаній, як державних, так і недержавних" – і згадує, що першою закордонною поїздкою президента США Дональда Трампа на його першому терміні після обрання стала Саудівська Аравія, метою якої був продаж зброї. "Ці країни розуміють: якщо ВПК функціонує, то й безпека буде на належному рівні", – каже Пашинський.Україна сьогодні має новітній потенціал у сферах РЕБ, дронів, артилерії та боєприпасів – на відміну від застарілого радянського арсеналу, яким країна десятиліттями пишалася, попри те, що продавала його "за ціною металобрухту": Т-72, наприклад, йшли по 40 тис. доларів при реальній ціні у 2 мільйони. Сучасне українське виробництво озброєння, зокрема дронів, вирізняється одним із найкращих у світі співвідношень ціни та якості. Проблема лише в тому, що потужності підприємств завантажені на невеликий відсоток від можливого, і якщо їх не завантажувати, вони деградують.У перші дні вторгнення Україні доводилося фізично рятувати ракети, зброю та виробництва. Тепер завдання інше – не втратити створені під час війни підприємства, технології та команди. Від того, чи зможе держава створити умови, які дозволять виробникам перетворити цей потенціал на стабільну індустрію, залежить не лише місце України на світовому ринку озброєнь, а й її здатність самостійно гарантувати власну безпеку.Інформаційний портал «РБК-Україна» має тримовну версію (українську, російську та англійську), головна сторінка порталу - https://www.rbc.ua. Фотографії, зображення належать їх правовласникам. Всі фотографії на Порталі, авторами яких є журналісти «РБК-Україна», розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International. Редакція «РБК-Україна» може не поділяти точку зору авторів. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. За достовірність та зміст реклами відповідальність несе рекламодавець. Матеріали, позначені плашкою: «Прес-релізи», «Спецпроект», «Партнерський матеріал», «Promo», «Благодійність» розміщуються на правах реклами і призначені, як правило, для осіб, які досягли 21-річного віку. «Новини компанії» - це інформаційний формат, що охоплює новини, події та оголошення, пов'язані з діяльністю компаній, базуються на пресрелізах, які випускають самі компанії, і за які редакція не несе відповідальність. Онлайн-медіа «РБК-Україна» призначене для осіб віком від 21 року.