Чому генпрокурор Кравченко все ж таки подав у відставку і які теорії змови про НАБУ ходять у владі? Останні тижні владу трусять постійні внутрішні скандали: корупція в Офісі президента та прокуратурі, гучні розбірки між спецслужбами. Державна машина збоїть, що визнають і всередині правлячої команди.Про наслідки операції "Карфаген", конспірологію навколо НАБУ та САП, політичний слід скандалів, реакцію влади та самого Володимира Зеленського – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Мілана Лєліча.Головне:Тріщини по вертикалі. Операція "Карфаген" та відставка генпрокурора Кравченка, як і раніше відставка Єрмака, показали: НАБУ та САП можуть дістатися до будь-якого топ-функціонера.Нові серії. Парламент і топ-чиновники побоюються нових підозр, а Банкова поки що не визначилася з кандидатурою нового керівника ОГП.Теорія "захоплення влади". У правлячих колах побоюються зростаючого впливу НАБУ та САП, але відкрито атакувати їх не ризикують через жорстку позицію ЄС та відсутність інструментів.Втрата контролю. Внутрішні війни та скандали все сильніше розхитують систему влади."Багато потенційних приводів причепитися можуть знайти НАБУшники, тому всі живуть в остраху", – каже РБК-Україна співрозмовник у політичній верхівці.Антикорупційні структури останні три тижні справді активні, як ніколи: не встиг вщухнути скандал навколо екс-заступника голови Офісу президента Ірини Мудрої, як НАБУ прийшли (в усіх сенсах слова) за прокурорами. Підсумок – заява генпрокурора Руслана Кравченка про відставку.Читайте також: "Дахування" кол-центрів та затримання в Офісі генпрокурора: всі деталі операції "Карфаген"Якщо взяти трохи ширший тимчасовий відрізок – останній рік – то НАБУ та САП де-факто змогли збити з посади другу людину в державі, Андрія Єрмака. Вище вже в прямому розумінні нікуди – чинний президент захищений від таких розслідувань законодавчо.Між двома гучними історіями від НАБУ стався не менш гучний скандал – розборки між СБУ та ГУР на київських Березняках.І хоча всі ці епізоди загалом не пов'язані між собою, неможливо ігнорувати відчуття, що державна машина останнім часом пішла зовсім врознос. Що визнають і співрозмовники РБК-Україна всередині самої влади.Чому пішли Кравченка"Їсти я буду сам, а посуд митимемо разом – ні, так бути не може", – так співрозмовник видання в політичних колах описав ситуацію навколо генпрокурора Кравченка. Мовляв, якщо він причетний до схем із кришуванням кол-центрів, то це його самодіяльність та його проблема, і йому не варто розраховувати, що вся державна система почне за нього "вписуватись". Генпрокурор Руслан Кравченко у Верховній раді (фото: Getty Images)Декілька співрозмовників РБК-Україна стверджують, що рішення Кравченка активно захищатися після того, як стало відомо про операцію "Карфаген", його небажання йти у відставку – власна ініціатива генпрокурора."Але пара днів його захисту показали, що це виглядає як захист від імені усієї вертикалі влади, яка підпадає під удар", – пояснив обізнаний співрозмовник видання. Саме про це йому сказали на понеділковій зустрічі на Банковій, після якої Кравченко заявив про відставку.Читайте також: Справа "Карфаген": заарештовано родича та довірену особу КропивиОчевидно, Володимир Зеленський мав вагомі аргументи – за інформацією РБК-Україна, керівники НАБУ та САП побували на Банковій якраз перед розмовою президента та генпрокурора.В оточенні Зеленського вважають, що антикоруційні органи точили зуб на Кравченка ще з липня минулого року, вважаючи його чи не найголовнішим ідеологом тодішньої атаки на НАБУ та САП. А зруйнували "Карфаген" саме зараз, бо саме змогли дозбирати потрібну доказову базу та презентабельно запакувати її для громадськості."НАБУ і САП зараз, за ідеєю, повинні далі розбиратися з колл-центрами, а там же залучені різні силовики: поліція, ГБР, СБУ, як кажуть. Тому якщо обмежиться все тільки прокуратурою і Кравченком – то тут буде явне політичне забарвлення. Якщо ж почнуть брати й інших – отже, вони справді хочуть "прибити" всю індустрію колл-центрів", – каже співрозмовник видання у команді Зеленського.Те саме завдання, за його словами, має і нещодавно поданий президентом законопроект – поставити поза законом будь-яку активність, пов'язану з роботою телефонних шахраїв. І хоча зі сторони це могло бути сприйнято як поспішні "антикризові заходи" від Банкової, співрозмовник запевняє, що це просто збіг.Кандидатів у генпрокурори немаєНаразі немає навіть лонг-листа кандидатів, які могли б замінити Кравченка на посаді генпрокурора, після того, як його наступного тижня має звільнити Рада. Про це РБК-Україна сказали відразу кілька співрозмовників у владі – мовляв, розібравшись із "Карфагеном", Зеленський поїхав із візитами до Норвегії та Канади, і до його повернення питання поставили на паузу.Відставка генпрокурора внесла сум'яття і до депутатських лав, кажуть у парламенті. Народні обранці побоюються, що новий генпрокурор тепер може "не дивлячись" підписувати всі підозри проти них, які подаватиме САП. Оскільки та сама САП, по суті, зняла його попередника і конфліктувати з нею наступник Кравченка не захоче.Відтак у депутатських умах ходить ідея про те, що новий генпрокурор має бути зі "своїх", тобто з нардепів. Але поки що незрозуміло, чи знайдуться-таки серед депутатів "добровольці", які підходять на цю посаду."Нас ніхто не змушував свого часу знімати недоторканність, яка є у всіх країнах світу. Але це була наша обіцянка, ми це зробили, проте тоді консенсусом усіх фракцій ввели запобіжник – підозри депутатам підписує генпрокурор. А тепер "соросята" просувають ідею, щоб їх підписував глава САП – а це порушення цього балансу", – пояснює співрозмовник видання у "Слузі народу".НАБУ-конспірологіяЗ минулого року, з початку "Міндічгейту", РБК-Україна неодноразово чуло від різних представників влади конспірологічну теорію про те, як НАБУ та САП намагаються "захопити державу" або "захопити deep state". В іншому формулюванні – "стати владою без виборів".Мається на увазі, що антикорупційні органи нібито спеціально "розхитують" одну держінституцію за іншою, а паралельно, за підтримки Євросоюзу, просувають ідею відкритих конкурсів на все більше посад у силовому блоці і не тільки.Читайте також: "Міндічгейт", "конверти", Євросоюз. Що зараз відбувається навколо НАБУ та САПЦю теорію на оприлюднених НАБУ записах мимохідь озвучує і екс-заступник голови ОП Мудра. "Американці цей кадровий резерв роблять із НАБУшників. І вони вже мають (кандидатів) на всі органи, які будуть у конкурсі. Митницю забрали, БЕБ забрали, АРМА зараз заберуть – НАБУ та САП. Тобто вони всі органи (хочуть взяти під контроль). Зараз ДБР", – розмірковує Мудра. Принагідно озвучуючи супутню і дуже популярну теорію про підконтрольність антикорупціонерів "американцям".Втім, як запевняють співрозмовники видання і в українській владі, і в дипломатичних колах, як мінімум з часів повернення до Білого дому Дональда Трампа, ступінь підконтрольності антикорупційних структур американцям дуже перебільшують. Нині ж головним їхнім "дахом" скоріше є європейці. Керівники САП та НАБУ Олександр Клименко та Семен Кривоніс (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)Але європейські столиці, на відміну від Вашингтона, працюють по-іншому – вони справді більше стурбовані міцністю інституцій, а не призначенням на конкретні посади конкретних людей. І з часів торішньої атаки на НАБУ та САП тема боротьби з корупцією, незалежності антикорупційних органів для Європи стала в один ряд із підтримкою обороноздатності та економіки України."Якщо вірити в цю теорію про "захоплення влади", можна знайти багато непрямих підтверджень тому. Якщо вони хочуть ловити велику корупцію – чому вони тоді не дивляться на оборонні замовлення, де найбільші гроші, або на митницю? Чому їх розслідування з'являються якраз під час важливих міжнародних візитів? Чому вони часто беруть справи дрібні з огляду на встрати бюджету – але дуже гучні? Чому з медіа-продакшеном у них виходить краще, ніж із доказовою базою?" – розмірковує співрозмовник РБК-Україна у правлячій верхівці.Втім, сам одразу й застерігає, що це лише теорія, і дії НАБУ та САП можуть і не мати жодного подвійного дна. А гучні справи можуть бути потрібні їм, щоб інші потенційні корупціонери не ризикували красти, якщо це так небезпечно.При цьому від НАБУ та САП, а також їхніх однодумців-активістів регулярно звучать побоювання щодо можливої контратаки з боку вертикалі влади – за зразком минулого року або навіть різкішої. Подібне занепокоєння РБК-Україна неодноразово чуло і від західних дипломатів.Утім, у владі таку можливість категорично відкидають. У тому числі тому, що зараз уже ніхто не ризикне взятися за таку ризиковану операцію, як силовий пресинг антикорупціонерів. "Рада – точно не повторюватиме таких речей, як із законопроектом минулого року, без варіантів", – каже співрозмовник видання в парламенті.Крім того, величезну роль відіграє і позиція тих самих європейців. Вони вже багато разів передавали меседж, що у разі якихось штучних неприємностей для НАБУ та САП зірветься не лише євроінтеграція України, а й навіть фінансування опиниться під загрозою – а це у прямому значенні питання виживання і всієї країни, і її влади зокрема.Втома системи"Як казав Янукович, був у нас такий: "Кожному овочу свій термін". У всього є термін придатності. І непридатності", – так філософськи коментує один з нардепів від "Слуги народу" безперервний потік скандалів в різних держструктурах.Він має на увазі, що нинішня влада через неможливість провести вибори явно "пересиділа". І це призводить до не настільки частих, але болючих помилок – як минулого року з атакою на НАБУ та САП чи нещодавнім звільненням Михайла Федорова, яке спровокувало "картонні протести". "Картонні протести" у Києві (фото: Getty Images)При цьому чіткого виходу із ситуації не видно. Ідея того ж Федорова всерйоз обговорити можливість виборів навіть за нинішніх умов не знайшла у суспільстві широкого відгуку.Читайте також: Фальстарт Федорова чи виклик Банкової: чи стали реальнішими вибори на тлі викриттів НАБУУсі скандали у будь-яких держструктурах природно кидають тінь персонально на президента. Якщо він створив систему, в якій він керує всім (і мовчазним консенсусом ці правила всі схвалили), то він же несе відповідальність за будь-які гучні скандали."У президента вже виробилася деяка апатія до таких речей. Майже ніхто не говорить про серйозні речі, про брак грошей у держбюджеті, про проблеми з ППО – зате всі один з одним гризуться так, ніби завтра вибори", – каже співрозмовник в оточенні Зеленського.Але виборів у жодній осяжній перспективі не буде. А ось нові гучні розслідування від НАБУ та САП, які зачіпають все більш впливових "топ-менеджерів Зеленського", цілком можливі.Запитання-відповіді– Чому відставка генпрокурора стала неминучою?Тому що захист Кравченка після операції "Карфаген" виглядав як спроба прикрити всю вертикаль влади. Після розмови із президентом він був змушений піти.– Хто може стати новим головою ОДП?Кандидатів наразі немає. Депутати побоюються, що новий генпрокурор активніше підписуватиме підозри проти них.– Чи піде Банкова у контратаку на НАБУ та САП?Силового тиску на антикорупціонерів не буде. Подібний крок не пройде Раду, а європейські партнери прямо попереджають про ризики для євроінтеграції та фінансування.– Чому у держапараті наростає криза?Система перевантажена скандалами та війною між силовиками. Через відсутність виборів і безперервні розбірки вся відповідальність за те, що відбувається, лягає особисто на президента.