Неділю в українській традиції вважали особливим днем, коли деякі звичні справи радили відкласти, а час присвятити родині та відпочинку Неділю українці вважали особливим днем, із яким пов'язували заборони на роботу та звичні домашні заняття. Прання й шиття відкладали, але й довго ніжитися в ліжку народні звичаї не дозволяли. Styler розповідає, які повір'я про неділю згадати 27 вересня та чому під заборону потрапляли навіть сон допізна й приготування їжі.Чи можна прати в неділюЗа народними уявленнями, недільне прання порушувало святість дня. Так само небажаними вважали шиття та рубання дров.У книзі "100 образів української міфології" ці заняття згадані серед робіт, які в неділю вважали гріхом. Тому домашні клопоти намагалися виконати заздалегідь.Чому не дозволяли спати допізнаПопри відмову від роботи, неділя не була приводом довго залишатися в ліжку. Сон допізна також потрапляв до переліку заборон. Поруч із ним згадували навіть розчісування волосся.Ранок був пов'язаний із відвідуванням церкви. Ті, хто йшов до причастя, вирушали не поснідавши - саме цим у джерелі пояснюється звичай відкладати ранкову їжу.Чому їжу готували напередодніПодекуди обмеження стосувалися й кухонних справ. Зокрема, у Галичині описано звичай не готувати в неділю, а їсти вареники, зварені в суботу.У джерелі їх названо "пирогами" - так у деяких українських говірках називали вареники.Як, за повір'ями, Неділя карала за роботуПорушення заборон пояснювали через перекази про святу Неділю. Її уявляли жінкою, яка могла з’явитися перед людиною та покарати за непошану.У монографії Тетяни Гаєвської наведено легенду про жінку, яка пряла в неділю. За переказом, після зустрічі зі святою Неділею вона тяжко занедужала й померла. Такі історії застерігали від роботи у святий день.Натомість неділю присвячували молитві та милосердним справам: допомозі бідним і відвідуванню хворих.Раніше ми писали про те, що за народними повір'ями означає, якщо ви чхнули одразу кілька разів поспіль.