Чи можуть росіяни залишити українців повністю без зв'язку? Вчора росіяни дронами атакували низку дата-центрів у Києві, спричинивши перебої в роботі кількох провайдерів та мереж. Зокрема, було знищено дата-центр, де локалізувалися потужності хостинг-провайдера MiroHost.РБК-Україна розпитало засновника MiroHost і голову Internet Invest Олександра Ольшанського про те, чи можуть українці взагалі залишитися без зв'язку через ворожі атаки на дата-центри.– Чи можна сказати, що Росія виходить чи вже вийшла на новий рівень ескалації, почавши бити по дата-центрах, перериваючи, зокрема, інтернет-зв'язок у Києві? Чи є цей виклик новим для нас, чи подібні атаки вже були за час війни, і чи готові ми до такого виклику?– По-перше, у мене немає повної інформації. Тобто я більше знаю про себе і про об'єкти, про які я знаю. Про деякі об'єкти я не знаю. Тобто я знаю про їхнє існування, але я не знаю, що там відбувалося.Нічого нового в цьому (в ударах по дата-центрах – ред.) немає, це вже все було. Може, не в такому масовому й одночасному варіанті, але це все було.Я знаю, що більшість великих операторів усе зарезервувала, зокрема за кордоном. Переважно це Польща, Чехія, Словаччина. У нас (в MiroHost - ред.), наприклад, десь 95% клієнтів не постраждали, бо вони працюють на потужностях польських і чеських.– Це клієнти в Україні?– Клієнти перебувають в Україні, але сучасні технології влаштовані так, що ви можете навіть не знати, де розташовані ваші сервери.У мене залишилося близько 150 клієнтів, – із 20 000 чи 25 000, – які з якихось причин свою інфраструктуру не переносили, не дублювали, не резервували тощо. Можливо, вони її зарезервували, але з якоїсь причини не змогли вчора перейти, такі теж є.Але, в принципі, ніякої трагедії не сталося. Розмов багато, а реально ж усе працює в усіх. Ми ж із вами спілкуємося якось.– Після вчорашніх ударів з'явилось багато спекуляцій, що українці можуть залишитись без зв'язку та інтернету. Які реальні можливі наслідки таких ударів по дата-центрах?– Все реально в цьому житті. Під час Другої світової війни в Лондоні було пошкоджено, здається, 60% будівель. Так теж буває. Тому сказати, що це неможливо, не можна.Це не відрізняється нічим від ударів по складах. Ви ж бачите, що відбувається. Але до голоду це не призводить.Це ж різна абсолютно міра. Може, у когось щось буде іноді давати збій, щось повільніше працюватиме. Таке можна зробити. Але повністю, як мені здається, це не дуже реалістично.– Що саме мав на увазі глава МЗС Андрій Сибіга, коли сказав, що Росія ударила по дата-центрах, щоб перервати потік інформації та сповіщення про тривоги?– Я не думаю, що це дуже реалістична мета. Тобто до такого стану зруйнувати інфраструктуру, щоб не було взагалі зв'язку ніякого, ну, я не знаю.Я не можу стверджувати, що цього не можна зробити. Можна й атомну бомбу скинути. Теж зв'язку не буде. Є спеціальні види атомних озброєнь з електромагнітним імпульсом, вони знищують усю електроніку в радіусі там 50 км. Можна? Можна.Буде це чи ні? Я не знаю. Я ж Путіну в голову залізти не можу, правильно?Сучасний зв'язок влаштований так, що для того, щоб його повністю зруйнувати, доведеться застосовувати якусь неконвенційну зброю.Але це все (російські атаки на дата-центри – ред.) спричинить відповідь. У Москві теж є дата-центри. На жаль, така логіка війни. Якщо одна сторона ескалює, значить, друга відповідатиме. Така логіка війни.– Що б ви порадили українцям?– Поради в мене не пов'язані безпосередньо з цією атакою. Я взагалі вважаю, що ми трохи переоцінюємо електронні комунікації на сьогодні, й електронні системи.Наприклад, у нас є низка документів, які зберігаються тільки в електронному вигляді. Тобто їх не існує в паперовому вигляді в людей, або вони мають обмежене застосування в паперовому вигляді.Я всім раджу мати відповідні документи в паперовому вигляді. Так, ви можете взяти своє свідоцтво про народження хоч 10 разів зробити його копію там у "Дії" й користуватися ним, але я рекомендую мати основні документи у звичайній паперовій копії поки що.На жаль, під час війни можливість усе запакувати в тривожну валізку й забрати з собою може бути корисною. Це я просто це з життєвого досвіду, це ніяк не пов'язано з учорашньою атакою.І треба мати запас якоїсь готівки. Не треба стовідсотково покладатися на банківські картки. Треба мати запас готівки. Усі звикли до цього, але, на жаль, будь-якої миті можуть бути всілякі неприємності. Розумієте?Загалом, така концентрація атак на дата-центри вперше, але, в принципі, по них били починаючи з 2022 року. Коли був наступ на Київ, ситуація була просто абсолютно незмірно гіршою.Тому що в кожному мосту, навіть найменшому, через найменшу річечку обов'язково лежить якийсь кабель. У Київській області у 2022-му підірвали, я не хочу називати цифру, але це понад 100 мостів. А в цих мостах щось лежало.Я вам кажу як фахівець, що ситуація була набагато гіршою, ніж зараз. Незрівнянно. Тому, я думаю, що треба ставитися з одного боку спокійніше до цього, з іншого боку, мені важко про це розмірковувати, тому що дата-центр MiroHost фактично знищено. І те, що в нас 95% клієнтів продовжують працювати, тільки завдяки тому, що ми все, що можливо, зарезервували за кордоном.– Як технічно можна підготуватися і чи варто це робити? Наприклад, чи варто пересічним українцям купувати старлінки, або рації для зв'язку?— Мені здається, що якщо ви не співробітник якихось військових служб, то для рацій поки що зарано. А щодо "Стралінків", то скрізь "Старлінк" не поставиш. Він недешевий і швидкості не ті, до яких ми звикли.Але великі якісь офіси, кожна компанія знає, що робити. У принципі, якісь дуже великі речі можна резервувати "Старлінком".Великі компанії знають, що робити, а маленькі компанії теж розберуться. На п'ятий рік війни влаштовувати паніку, мені здається, просто пізно. Тому треба спокійніше до цього ставитися.Я знаю, що крім мого дата-центру вчора було знищено ще кілька майданчиків. Це призведе до великих фінансових втрат для окремих компаній, на жаль, і для мене теж.Але з погляду держави й війни загалом – це ніщо порівняно з електростанціями, залізницею, це ніщо порівняно з фронтом і окупацією.