Хто тепер диктує ціни на бензин і до чого тут борщ? Після падіння імперії "Привату" паливний ринок України фактично переформатувався: найбільшими гравцями стали державна "Укрнафта" та приватна UPG, які активно поглинають і ребрендять колишні АЗС Коломойського. Мережі АЗС конкурують не лише цінами на пальне, а й сервісом та їжею - від мініхотдогів і бургерів до борщу від Клопотенка та гранатового вина.РБК-Україна розповідає, як змінився паливний ринок після падіння імперії Ігоря Коломойського, хто контролює найбільші мережі АЗС та чому українські заправки все більше приділяють увагу стравам.Читайте також: Володарі палива. Кому належать найбільші мережі АЗС України та хто диктує ціни"Укрнафта" стала найбільшою мережею АЗСНайбільшою мережею автозаправок в Україні стала державна "Укрнафта". Після націоналізації активів групи "Приват" компанія перейшла під повний контроль держави та почала активно розширювати свою присутність на ринку.Протягом 2024-2026 років "Укрнафта" отримала в управління мережу Glusco, яка раніше була пов’язана з Віктором Медведчуком, а також придбала мережу АЗС Shell в Україні.Крім цього, компанія поступово інтегрує мережу U.Go, яка належить "Укргазвидобуванню". У результаті кількість станцій "Укрнафти" зросла майже до 700 АЗС.Падіння "Привату" та перерозподіл ринкуДо повномасштабного вторгнення група "Приват" контролювала близько 1 500 заправок і була найбільшим паливним рітейлером країни.Після втрати контролю над "Укрнафтою" та Кременчуцьким НПЗ компанія фактично залишилася без власного ресурсу пального. На початку 2025 року мережі ANP та "Авіас" остаточно зупинили роботу.Це створило проблеми для компаній і держустанов, які заздалегідь закупили паливні талони та картки й не змогли використати оплачене пальне.Аналітики ринку пояснюють крах "Привату" тим, що група не змогла швидко перебудувати імпорт і логістику після втрати власної сировини та її переробки.UPG: новий приватний гігантНайбільшим бенефіціаром падіння "Привату" стала компанія "Укрпалетсистемс" Володимира Петренка, яка працює під брендом UPG. Компанія почала активно орендувати та викуповувати колишні АЗС “Привату”, а Антимонопольний комітет уже погодив передачу їй понад 570 об’єктів.За неповний рік мережа UPG зросла більш ніж у шість разів і нині налічує понад 650 заправок у 21 регіоні України.Компанія поступово проводить ребрендинг нових станцій і робить ставку на оновлення сервісу та сучасний формат АЗС.OKKO, WOG та інші великі гравціСеред найбільших приватних мереж позиції зберігають OKKO та WOG.OKKO належить бізнесмену Віталію Антонову, який паралельно розвиває аграрний бізнес, інвестує у вітроенергетику та будує великий гірськолижний курорт GORO Mountain Resort на заході України.Мережа WOG після смерті співзасновника Ігоря Єремєєва та тривалих корпоративних конфліктів змінила структуру власності. За словами керівництва компанії, нині акціонерами мережі є Сергій Лагур та Світлана Івахів.Помітними гравцями також залишаються "БРСМ-Нафта", AMIC та Parallel. Мережа AMIC свого часу купила українські АЗС російського "Лукойлу", а Parallel раніше належала структурам Ріната Ахметова.Преміум і дискаунтери: як поділився ринокУкраїнський паливний ринок роками ділиться на преміум-сегмент, середній клас і дискаунтери. До преміум-сегменту експерти відносять SOCAR, OKKO та WOG. Такі мережі роблять ставку на сервіс, контроль якості пального та додаткові послуги.У середньому ціновому сегменті працюють UPG, AMIC, KLO та "Укрнафта". Остання після рішення уряду фактично стала "ціновим орієнтиром" ринку, продаючи пальне з мінімальною націнкою.До дискаунтерів належать "БРСМ-Нафта", Avantage 7 та Marchal.Аналітики зазначають, що настільки велика різниця в цінах між мережами - нетипова для Європи. Частина українських дискаунтерів утримує низькі ціни за рахунок податкової оптимізації або нижчих стандартів якості пального (виробництва "бодяги").Чому дорожчає пальнеПісля загострення ситуації на Близькому Сході та зростання світових цін на нафту в Україні пальне здорожчало рекордно. Антимонопольний комітет уже перевіряє цінову політику мереж, однак наразі не бачить ознак змови чи монополізації ринку.Україна повністю залежить від імпорту пального, тому внутрішній ринок напряму реагує на світові ціни - зростання вартості палива закордоном автоматично веде до зростання ціни на українських АЗС.За оцінками аналітиків, близько половини вартості пального в Україні – це імпортна складова, ще до 40% припадає на податки, а прибуток мереж становить лише 5-7% або 3-5 гривень на літрі.Боротьба за клієнта: кава, бургери і борщСучасні АЗС дедалі більше заробляють не лише на пальному, а й на їжі та супутніх товарах. WOG активно розвиває кавовий напрямок, а UPG інвестує у власні кухні та меню бургерів.На OKKO з’явилися мінібургери та мініхотдоги для водіїв, яким зручно їсти за кермом, а "Укрнафта", своєю чергою, зробила ставку на повноцінні страви - борщ, супи, каші та млинці за рецептами Євгена Клопотенка. Їжу для мережі готує МХП.У SOCAR та "БРСМ-Нафта" акцентують увагу на вині та гастрономії. Зокрема, "БРСМ" продає італійське вино власного виробництва акціонера мережі, а SOCAR просуває азербайджанську кухню та гранатове вино.Ринок після КоломойськогоПісля націоналізації активів Ігоря Коломойського структура паливного ринку кардинально змінилася. Державна "Укрнафта" стала найбільшим оператором АЗС у країні, а UPG - найдинамічнішим приватним гравцем.Водночас конкуренція між мережами зачіпає не лише паливо, але й включає сервіс, гастрономію та клієнтський досвід.Читайте також: Дизель на АЗС може подешевшати на 7-10 гривень: коли чекати нових цін