Як сучасна молодь сприймає Майдан: інтерв'ю з директором Музею Революції Гідності

Wait 5 sec.

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи – річницю початку Помаранчевої революції та Революції Гідності. Вони змінили не лише політичний курс країни, а й саме українське суспільство. РБК-Україна в інтерв’ю розпитало в.о. гендиректора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла, як змінилося сприйняття Майдану за ці роки і чому досі не збудували музей.Музей Майдану: чому досі не почалося будівництво– У травні Володимир Зеленський підтримав законопроєкт, який розблокував будівництво Музею Майдану. Що відтоді вдалося зробити? – Ми оновили меморіальний простір на Алеї Небесної Сотні біля Екуменічного храму Архістратига Михаїла і новомучеників українських УГКЦ. Це місце відразу утворилось після розстрілів 20 лютого 2014-го, куди небайдужі кияни приносили квіти для вшанування Небесної Сотні.Відреставрували капличку, дубовий хрест, бо за стільки років він був вже у критичному стані. Встановили меморіальну стелу з граніту з портретами героїв та з QR-кодами, за якими можна більше дізнатись про їхній життєпис. Тож 21 листопада відкриваємо там оновлений простір.До травня 2027-го плануємо експонувати меморіальну стелу з білого граніту, яка є елементом проєкту, що переміг на Міжнародного архітектурному конкурсі на Меморіал у 2018 році. Вона мала б стояти на Алеї Героїв Небесної Сотні, біля квіткового годинника, але ця територія досі заарештована за клопотанням Офісу Генпрокурора через незавершені слідчі дії та відсутність вироків винним у розстрілах на Майдані.Читайте також: В Україні стартує конкурс наукових робіт про Революцію Гідності: коли подавати заявкиОскільки роботи можемо проводити лише на не заарештованих ділянках, то стелу встановимо поблизу Жовтневого, де має бути споруджений музей. У майбутньому будівля і стела створять єдиний меморіальний простір.– Тобто поки не буде вироку винним за розстріли, не буде музею?– Важливо не плутати дві складові Національного меморіального музейного комплексу. Перша – це Меморіал Героїв Небесної Сотні, який має бути споруджений на колишній вулиці Інститутській – від перетину з Хрещатиком і до вулиці Ольгинська. Там, відповідно проєкту, мали бути гранітна стела, алея з лип та комемораційні місця біля каплички.Друга складова – будівля музею біля Жовтневого палацу. Ця територія не заарештована. У 2021-му ми розпочали проєктування, але повномасштабне вторгнення зупинили його через брак фінансування. Втім ухвалений закон нам дозволив використовувати матеріали, які вже були закуплені для будівництва.В.о. гендиректора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло (фото: РБК-Україна)– А що із самим будівництвом?– Коштів у держбюджеті на це немає. У 2021-го році лише проєктні роботи оцінювали у близько 50 мільйонів гривень, а будівництво – близько мільярда гривень.За проєктом німецьких архітекторів це має бути 6-поверхова будівля з простором на 27 тисяч квадратних метрів, з сучасною інфраструктурою та новими технологіями.Ще до повномасштабної війни були певні маніпуляції щодо будівництва, які збурювали суспільство. Мовляв, якщо збудують музей і меморіал, то ця територія втратить автентичність, буде змінена і неможливо буде притягнути винних до відповідальності. Думаю, цей наратив генерували в РФ.Щороку слідчі та Офіс генпрокурора звітують про виконану роботу, але судових рішень досі нема. Напевно все ще є проросійські сили, які не зацікавлені у правді, затягують процес.Потрібна судова реформа. Лише вона може зробити українське судочинство швидким, ефективним, справедливим. На жаль, у контексті правосуддя ми досі живемо в Україні Януковича. Бо однією з вимог Майдану була зміна судової системи. Вона так і не виконана.– Як змінилась робота вашого меморіального комплексу з початком повномасштабної війни?– Частина наших співробітників пішли добровольцями на фронт. Решта команди взялася за евакуацію колекцій, бо була загроза знищення. Ще з літа 2021-го закордонні колеги закликали нас готуватися, бо Музей Майдану є в переліку інституцій, які мають бути ліквідовані в разі окупації Києва.З перших днів великої війни ми з партнерами створили громадську ініціативу "Штаб порятунку спадщини", долучились до евакуації колекцій і надання гуманітарної допомоги закладам по всій Україні. Запустили серію експедицій, де документували пошкоджені об'єкти, збирали докази злочинів росіян проти української культури та ідентичності.За цей час музейна колекція збільшилась майже вдвічі. Багато речей нам надсилають колеги з фронту. Нещодавно коменданти Помаранчевої революції передали унікальний архів свого штабу та подарували величезне фотопанно, яке там висіло. Також колекція поповнилася мальованою каскою Романа Ратушного, у якій він був на Майдані.Експонати Музею Майдану (фото: РБК-Україна)Багато зусиль ми спрямували на фандрейзингові кампанії, залучення партнерів, в тому числі іноземних, щоб мати можливість функціонувати. Розуміємо, що кошти держбюджету зараз потрібні на перемогу, тож треба залучати добродійників і до процесу будівництва, адже не можемо просто чекати.В Україні бракує сучасних і потужних майданчиків пам'яті. Немає поки що жодного музею, побудованого спеціально для цього. І наш Музей став би простором, в якому можна було б висвітлювати не лише події Майданів, а і набагато ширше коло тем, пов’язаних із боротьбою українців за свободу.Тому важливо, що після тривалої паузи ми перейшли до практичних кроків з реалізації майбутнього гідного простоту пам'яті про наших героїв і створення сучасного майданчика, який буде не лише про травматичне минуле, а про героїчне формування нашого майбутнього.– Ви згадали, що в Україні бракує сучасних майданчиків комеморації. Як ви шукали підходи до збереження пам’яті про Майдан?– До великої війни ми були ініціаторами створення Української коаліції пам'яті, намагалися об'єднати музеї та простори, які вивчають і впроваджують нові форми комеморалізації. Раніше це було не дуже розвинено в Україні. У нас були важливі майданчики – Бабин Яр, Музей Другої світової війни, Биківнянські могили, музей Голодомору, які потребували нової ідентичності та розбудови.Але були виклики у методах висвітлення "складної історії" і створення наративів, які були б не чорно-білими і не стали елементами пропаганди, а могли б правдиво розповідати про ті події, залучаючи до цих музеїв ширше коло людей.Ми вивчали іноземний досвід, щоб зрозуміти, як треба працювати з пам'яттю. Разом із Українським інститутом національної пам'яті свого часу їздили за кордон, вивчали, як діють подібні музеї в Європі та Сполучених Штатів.Ми плідно співпрацювали також і з американськими колегами з Національним музеєм і меморіалом 11 вересня в Нью-Йорку, а також тамтешнім Меморіальним музеєм Голокосту. Іноземні фахівці були задіяні до створення нашого Музею, ми разом розробляли концепт майбутньої експозиції, просторовий план тощо. Ми стали першими в Україні членами Міжнародної коаліції місць пам'яті та сумління – неурядової організації з Нью-Йорка.13-та річниця Революції Гідності: які заходи заплановані– Які виставки варто відвідати до річниці початку протестів на Майдані? – У нашому інформаційно-виставковому центрі у Будинку профспілок постійно діє виставка "Назустріч свободі". У Галереї протестного мистецтва Музею Майдану 19 листопада відкрили нову виставку "Асамбляж свободи", приурочену десятиліттю музею.Це наша спроба відрефлексувати пройдений шлях, виклики, здобутки і роль Музею Майдану в збереженні історичної пам'яті українського народу, зокрема щодо Революції Гідності.Читайте також: Від півника з Бородянки до робіт Примаченко: у Києві відкрили виставку про порятунок спадщиниА 21 листопада на майдані Незалежності презентуємо виставку "Майдан. Україна. Світ". Це 48 стендів про те, як світ відкриває для себе Україну через найуспішніші суспільно-політичні протести в новітній історії нашої держави: Революцію на граніті, Помаранчеву революцію і Революцію Гідності.Цю виставку готували у співпраці з інституціями за кордоном, які документували ті події. Зверталися до українських організацій в Європі, Сполучених Штатах, Австралії, Новій Зеландії, щоб вони надали свої архіви.Також маємо мандрівні виставки у різних регіонах, які розповідають про майданівців – героїв російсько-української війни.– З початку Революції Гідності вже пройшло 13 років. Чи змінились за цей час акценти у ваших виставках?– Звісно, ми адаптуємо виставки: показуємо тяглість нашої боротьби, намагаємося порівняти досвід попередніх протестів з теперішньою війною. Позиціонуємо Героїв Небесної Сотні як перших героїв російсько-української війни, максимально відстежуємо долі майданівців.Наприклад, у нас була виставка про Маркіяна Паславського – американця українського походження, ветерана Збройних Сил США. Він був мільйонером на Манхеттені, але все покинув і приїхав в Україну, де заснував свою справу.Згодом підтримав Майдан, а потім добровольцем пішов у батальйон "Донбас". Загинув під Іловайськом. І таких історій у нас багато. Ми робили виставку про Оленівку і полонених, а ще про пошкоджені храми України, які стали ціллю для військових РФ. Цю виставку показували у США біля Капітолія, а сьогодні вона мандрує Канадою.– Як іноземці реагують на Майдан в силу сьогоднішніх подій?– Революція Гідності – це подія, яка потужно виявила Україну на світовій мапі. Тоді багато іноземців дізналися про нашу державу, почали цікавитися українською історією та ідентичністю. Але через корупційні скандали та нереалізовані вимоги Майдану ця зацікавленість з часом пішла на спад.З початком повномасштабного вторгнення інтерес іноземців знову посилився. Події Майдану дають їм краще розуміння передумов цієї війни. Майдан став незворотною точкою в історичному розвитку України, коли українці чітко заявили, що повернення до нової імперії кремля, Радянського Союзу не буде. Після нього розпочалися потужні процеси декомунізації, а з 2022 року ще й дерусифікації.Революція показала, що вектор розвитку українського суспільства абсолютно проєвропейський. Це стало тригерною точкою для режиму Путіна і він застосував план Б. Бо первинно планував підкорити Україну через проросійську владу Янковича. Це був своєрідний білоруський сценарій: зробити Україну повністю підконтрольною умовно мирним шляхом.Зацікавлення темою Майдану досі бачимо серед багатьох закордонних істориків: Тімоті Снайдера, Марсі Шор та інших. Мене запрошували багато разів у Велику Британію, Швецію, США з виступами, щоб зрозуміти, як протести в Україні 2013-14 років змінили геополітику. Також до повномасштабної війни до нас багато приїжджало студентів з Білорусі та Гонконгу, щоб вивчати наш досвід.А три роки тому в Франкфурті нас запросили на виставку про архітектуру протестів. Там зібрали цікаву інформацію і експонати про найбільші протести за 200 років, які змінювали історичний хід у багатьох країнах. Події Майдану були інтегровані у цей проєкт як одна із центральних експозицій.Ігор Пошивайло: "Революція показала, що вектор розвитку українського суспільства абсолютно проєвропейський" (фото: РБК-Україна) Переосмислення протестів: як Майдан сприймає молодь і його учасники– Хто зараз основний відвідувач ваших виставок?– Понад половина наших відвідувачів – це молодь: школярі, курсанти, студенти. У нас тісна співпраця з військовими закладами. Маємо меморандум з Національним університетом оборони України – їхні курсанти беруть участь у наших програмах.Також основна цільова аудиторія – активісти Майдану, родини Героїв Небесної Сотні. У нас багато є спільних проєктів. Ми надаємо наші ресурси, обладнання для освітніх програм, виставкових проєктів тим родинам і громадським осередкам, які розповідають про героїв.Сьогодні діти для нас важлива аудиторія, бо вони мають перехопити цю естафету. А вони особливо гостро відчувають фальш. Тому ми багато вклали ресурсів, щоб у доступній формі розповідати підростаючому покоління про Революцію Гідності.Зокрема, створити мальопис про Майдан, залучивши молодь. Торік розробили з Алевтиною Кахідзе "Зошити свободи". У нас є проєкт "Музей у валізі" – ходимо в школи і розповідаємо про події Майданів. Також маємо чимало освітніх програм для дітей, створили спеціальне відео з молоддю про Революцію Гідності.– Чи помічаєте різницю у тому, як Майдан сприймає молодь і його очевидці?– Для молоді це частина історії. Вона сприймає Майдан більш романтично. Натомість деякі учасники і свідки тих подій мають певний сарказм і розчарування після Революції. Адеж не всі вимоги Майдану вдалося реалізували, не всі реформи важливі проведені, винних у злочинах проти громадян досі не покарали, політичний істеблішмент не став набагато прозорішим – бачимо корупційні скандали.Тому старше покоління сприймає Майдан без глорифікації. Але їх все ще турбує питання справедливості і значення тих подій для реальних змін в країні.– Зараз вам доводиться стикатися із міфами про Майдан?– Раніше фейки про Революцію Гідності генерувала не тільки РФ, а й проросійські сили в Україні. Особливо за поребриком зловтішались, коли на міжнародному архітектурному конкурсі на проєкт будівлі Музею Майдану в 2018-му перемогла німецька команда. Тоді російські медіа говорили, що: "фашисти будуватимуть в центрі Києва музей про переворот".Російська пропаганда зводилася до одного – знівелювати найбільший в історії Європи всенародний демократичний мирний протест, його результати і героїв. Найбільшим міфом є те, що саме через Майдан розпочалася війна. Насправді якби не Майдан, то Україна могла би бути підкорена.– Що змінив Майдан в українському суспільстві?– Майдан став формою реакції українського суспільства на ту агресію, яку чинив проросійський уряд. Не можемо говорити лише про те, що Революція Гідності мала лише трагічні сторінки, завершилася розстрілами його героїв. Адже дуже багато позитивних історичних моментів було. На Майдані постало зріле громадянське суспільство. Історики навіть кажуть про завершення формування політичної нації.Майдан став новим досвідом і підґрунтям для громадських ініціатив, які з початком війни перетворилися на добровольчі та волонтерські рухи.Українці після Майдану повірили в себе, усвідомили, що можуть об'єднуватися, можуть перемагати. Цей досвід самоорганізації по горизонталі став вирішальним у час, коли проросійські політики роззброїли Україну – громадянське суспільство у формі добровольців, волонтерів і добродійників зупинило рускій мір на сході України.Тож, досвід Майдану для молоді є вирішальним. І ті протести, які відбуваються сьогодні, коли громадяни намагаються контролювати дії політиків, є формою народовладдя, проявом особистого протесту проти несправедливості, і можливістю зробити свій голос дієвим.