Падел підкорив світ і багатьох зірок, але з чого складається внутрішня кухня цього спорту? Чому падел завоював світ за лічені роки? Відповідь проста: тут не потрібно місяцями "ставити удар" із тренером, щоб отримати перший кайф від гри, а формат "два на два" автоматично перетворює кожен матч на нетворкінг. Але що криється за красивою картинкою преміальних кортів, кав'ярень і турнірів?В інтерв'ю зі спортивним директором "SvitoPadel", чемпіоном України з паделу 2024-2025, гравцем Збірної України Станіславом Архиповим для Wave RBC.UA ми розібрали падел як бізнес від "А" до "Я".Головне:Чому на місці одного тенісного корта бізнес воліє ставити три падел-корти?Яка реальна вартість обладнання та які строки окупності?Як побудувати ком'юніті, яке повертається щотижня, і чому концептуальні клуби виграють боротьбу у звичайних спортзалів?Повний розбір внутрішньої кухні, операційного менеджменту та лайфстайлу падел-індустрії – у нашій розмові зі спортивним директором клубу Сергія Стаховського та Еліни Світоліної.– Падел зараз популярний по всьому світу. Чому він став одним із найдинамічніших видів спорту і чим так приваблює інвесторів у порівнянні з класичним тенісом?– Падел справді переживає глобальний бум, і я бачу тут кілька ключових причин. Перша – дуже низький поріг входу. У тенісі людині, яка ніколи не грала, зазвичай потрібен певний час із тренером, щоб поставити базову техніку й почати отримувати задоволення від гри.У паделі все відбувається значно швидше. Після кількох тренувань, а іноді навіть після першого знайомства з правилами, людина вже може грати з друзями, підтримувати розіграш і відчувати азарт.Друга причина – соціальність. У падел практично завжди грають парами, тому це не лише спорт, а й комунікація. Люди приходять не просто потренуватися, а провести час із друзями, познайомитися з новими людьми, пограти в турнірі, залишитися після гри на каву. Саме тому навколо паделу дуже швидко формуються ком'юніті.Для інвестора важлива й економіка використання площі. Стандартний падел-корт має 20 на 10 метрів, тобто площа самого ігрового поля – 200 кв. м. За площею тенісний корт більший, тому в певних форматах об'єкта на площі, яку займає один тенісний корт, можна розмістити приблизно три падел-корти. Хоча в реальному проєктуванні потрібно враховувати проходи, зони безпеки, роздягальні та іншу інфраструктуру.Третій фактор – висока частота використання. Падел має потенціал для pay-per-play моделі: людина не обов'язково повинна купувати дорогий абонемент, вона може просто забронювати корт на конкретну годину. Для бізнесу це створює зрозумілу модель монетизації: оренда кортів + тренування, турніри, оренда ракеток, продаж інвентарю, партнерські інтеграції, фудкорти.Тому інвесторів приваблює не просто хайп навколо нового виду спорту, а поєднання трьох речей: швидке зростання аудиторії, відносно простий продукт для споживача та зрозуміла модель монетизації.Станіслав Архипов (фото надане пресслужбою)– Чи готовий український ринок до падел-буму прямо зараз, під час війни? Який попит і чи бачать іноземні або місцеві інвестори перспективу?– Український ринок уже перебуває у фазі падел-буму. Попри війну кількість клубів і кортів зростає, а разом із ними формується нова культура споживання цього виду спорту. Люди готові витрачати гроші не лише на саму гру, а й на весь досвід навколо неї: тренування, турніри, спільноту, соціальні заходи.Звичайно війна суттєво впливає на інвестиційні рішення: змінюється горизонт планування, зростає значення безпеки, генерації електроенергії, автономності об'єкта, вартості оренди та логістики. Тому зараз особливо важливо не просто відкрити клуб, а правильно прорахувати його операційну модель.Водночас сам факт того, що інвестори продовжують відкривати нові клуби, свідчить про те, що вони бачать перспективу. Я вважаю, що український ринок ще має кілька років активного зростання. Навіть за умови продовження війни падел може розвиватися, якщо бізнес-модель буде адаптована до українських реалій.– Скільки коштує відкрити клуб під ключ, які основні статті витрат і який середній термін окупності?– Це запитання, на яке я б не давав одну універсальну цифру. У паделі дуже багато залежить від формату клубу, міста, приміщення, кількості кортів і того, чи є в інвестора власна нерухомість.Якщо говорити саме про обладнання, то один падел-корт у Києві може коштувати орієнтовно 25-30 тисяч доларів без будівельних робіт залежно від виробника, комплектації та характеристик. Монтаж на вже підготовлену основу може додати ще близько п'яти тисяч доларів.Але це не вартість клубу: окремо потрібно рахувати підготовку основи, саме приміщення або його будівництво, освітлення, вентиляцію та кондиціонування, роздягальні, душові, рецепцію, меблі, IT-системи, маркетинг і оборотний капітал.Саме нерухомість часто є найбільшою статтею витрат. Потрібно враховувати не лише площу самих кортів, а й усю інфраструктуру навколо них.Щодо окупності – тут також немає універсального показника. Успішний клуб за правильної локації, достатнього завантаження та контрольованих операційних витрат потенційно може вийти на окупність приблизно за два роки. Але я сприймав би це саме як орієнтир для добре спроєктованого бізнесу, а не як гарантований термін.Ключовий KPI тут – не просто кількість кортів, а їхнє завантаження по годинах, особливо в прайм-тайм.– Які формати сьогодні найбільш перспективні: закриті клуби з преміальною інфраструктурою, франшизи чи відкриті майданчики при фітнес-центрах?– На мою думку, найбільший потенціал сьогодні має мережевий формат, коли кілька клубів працюють під одним брендом і за єдиними стандартами.Це дає можливість масштабувати не лише кількість кортів, а й саме ком'юніті. Людина може грати в одному клубі, брати участь у турнірах в іншому, користуватися єдиною системою бронювання та залишатися всередині однієї екосистеми.Станіслав Архипов (фото надане пресслужбою)Другий перспективний формат – спеціалізовані indoor-падел-клуби. Особливо в українських умовах, де сезонність і погода суттєво впливають на outdoor-майданчики.А ось падел як просто додаткова послуга при фітнес-центрі я вважаю менш перспективним форматом, якщо ми говоримо саме про розвиток паделу як окремого бізнесу. Коли людина приходить грати в падел, їй потрібна повна екосистема: корти, тренери, ракетки, турніри, партнери для гри, ком'юніті, сервіс.При цьому модель "падел + фітнес" також може бути успішною, якщо власник правильно розуміє, що є основним продуктом. Але якщо говорити про чисту падел-інвестицію, я ставив би на спеціалізовані клуби та мережі.– Наскільки це дорогий спорт для звичайного аматора порівняно з тенісом?– Падел має дуже цікаву економіку для аматора саме через формат гри чотири на чотири. Вартість оренди корту ділиться між чотирма людьми, тому для окремого гравця одна сесія може бути цілком доступною. При цьому людина може почати грати практично одразу, без довгого періоду навчання.У моїй тренерській практиці були випадки, коли людина до першого заняття взагалі жодного разу не тримала ракетку в руках, але досить швидко включалася в гру. Саме це я вважаю однією з головних переваг паделу.Але сказати, що падел завжди дешевший за теніс, було б неправильно. Усе залежить від моделі занять. Якщо людина переважно грає з друзями, бере групові тренування та час від часу бере участь у турнірах, витрати можуть бути дуже помірними. Якщо ж це регулярні індивідуальні тренування з тренером і багато ігрових сесій, бюджет може бути порівняним із тенісом або навіть вищим.Тобто падел – це не обов'язково дешевший спорт. Його головна перевага – можливість отримати задоволення від гри значно швидше.– Чим операційно займається спортивний директор падел-клубу щодня? Де закінчується спорт і починається чистий менеджмент?– Спортивний директор – це фактично людина, яка відповідає за те, щоб спортивна частина клубу працювала як бізнес.Це не лише питання тренерів і турнірів. Одна з ключових задач – підвищувати завантаження кортів: аналізувати, коли вони простоюють, які години мають найбільший попит, які формати гри можна запропонувати в непіковий час.Далі робота з тренерським складом, розвиток внутрішніх спортивних програм, організація турнірів і ліг, залучення нових ком'юніті та партнерів.Окремий напрям – комерційні можливості. Це може бути продаж спортивного інвентарю, оренда ракеток, партнерські інтеграції, корпоративні турніри.Тому спортивний директор сьогодні – це вже не просто людина про спорт. Це людина на перетині спорту, продукту, ком'юніті та бізнесу.– Як втримати баланс між спортивними результатами, турнірами, професійними гравцями та комерційною частиною?– Насправді ці напрямки не обов'язково конфліктують. Професійний спорт і турніри створюють імідж клубу, спортивну репутацію та мотивацію для аматорів. А комерційна модель забезпечує ресурс, щоб усе це розвивати.Я, наприклад, можу провести кілька годин тренувань протягом дня, а ввечері зіграти турнір. Першу частину я сприймаю як роботу, другу – як спосіб перемикнутися, поспілкуватися з людьми та отримати задоволення від гри.Тому я б не протиставляв спортивну і комерційну частини. Хороший клуб повинен створити систему, де професійний спорт, аматорська гра, турніри та бізнес підсилюють одне одного.– Що означає преміальний сервіс у спортивному клубі?– Преміальний сервіс починається не з холодного рушника чи мінібару біля корту. Він починається з базової якості самого спортивного продукту.У падел-клубі це правильна геометрія простору, комфортна відстань між кортами, достатня висота, якісне освітлення, хороша вентиляція та кондиціонування, комфортна температура, якісне покриття й нормальна акустика.Для indoor-кортів мінімальна вільна висота за стандартами: шість метрів, а для нових об'єктів рекомендують орієнтуватися на вісім метрів, щоб не обмежувати гру високими ударами та лобами.Далі починається власне преміальний сервіс: якісні роздягальні, душові, рушники, зручна система бронювання, зона відпочинку, кава, харчування, сервіс на рецепції.Але преміум – це передусім безшовний досвід. Людина повинна прийти, швидко забронювати корт, отримати ракетку, комфортно зіграти, прийняти душ, залишитися після гри на каву та не зіштовхнутися з жодною організаційною проблемою.У деяких європейських клубах я бачив навіть холодильники безпосередньо біля кортів із напоями та снеками. Це вже додатковий рівень сервісу. Але він працює тільки тоді, коли базовий спортивний продукт уже зроблений якісно.Станіслав Архипов (фото надане пресслужбою)– Як змінилися вимоги людей до спортивних просторів за останні 3-5 років? Чому спортзал біля дому програє концептуальним клубам?– Люди стали купувати не просто спортивну послугу, а досвід.Якщо людина хоче грати в падел, їй недостатньо просто мати корт. Вона хоче мати тренера, ракетку, партнера для гри, турніри, ліги, ком'юніті, можливість після гри залишитися на каву.Саме тому концептуальні клуби мають перевагу: вони концентрують навколо одного виду спорту всю екосистему.Це схоже на різницю між просто тренажером у фітнес-клубі та повноцінною спортивною спільнотою. У першому випадку ти купуєш доступ до обладнання. У другому – ти купуєш середовище, в якому хочеш залишатися. І для паделу це особливо важливо, тому що соціальний компонет тут є частиною самого продукту.– Падел вважається дуже соціальним спортом. Як побудувати навколо клубу ком'юніті, яке повертається щотижня? – Ком'юніті не виникає просто тому, що в клубі стоять хороші корти. Його потрібно системно будувати. Повинен бути повний спортивний цикл: індивідуальні та групові тренування, регулярні турніри, ліги, соціальні ігри, корпоративні заходи. Потрібно давати людям можливість не просто орендувати корт, а постійно мати причину повернутися. Наприклад, людина може прийти в клуб на тренування, за тиждень зіграти свою першу гру, потім потрапити в аматорську лігу, познайомитися з новими людьми, і поступово клуб стає частиною її соціального життя.Це напряму впливає на маркетингову економіку. Реклама все одно потрібна, особливо для нового клубу. Але чим вища частка постійних клієнтів і рекомендацій, тим менше бізнес залежить від постійної купівлі нового трафіку.Умовно кажучи, найкращий маркетинг для падел-клубу – коли твій клієнт сам приводить наступного клієнта.– Скільки разів на тиждень грає сам спортивний директор? Чи лишається падел способом розвантажити голову?– Я тренуюся один, максимум два рази на тиждень. Звичайно, це допомагає тримати себе у формі, але для мене падел – ще й спосіб повністю перемикнутися.Коли ти виходиш на корт, у тебе дуже швидко зникають усі робочі думки. Ти не можеш одночасно думати про десятки робочих питань – у тебе є м'яч, партнер, суперники та наступний розіграш. Саме тому я вважаю падел дуже хорошим способом перезавантаження.– Який вигляд має типовий портрет вашого постійного гостя? Хто обирає цей вид спорту?– Якщо говорити про нашу аудиторію, то дуже багато гравців – це люди приблизно від 25-30 років і старше. Часто це підприємці, менеджери, представники креативних та інших професій, люди, які люблять спорт, змагання і соціальну частину.Але я б не обмежував падел образом "спорту для бізнесменів". Це набагато ширша аудиторія. Головна спільна риса – людина хоче одночасно отримувати фізичне навантаження, азарт і соціальну взаємодію.Цікаво й те, що падел поки що значною мірою залишається дорослим клубним спортом. Але я думаю, що це буде змінюватися. Міжнародна система вже активно розвиває юнацькі змагання, зокрема, FIP Promises для молодих гравців.Тому дитячий і юнацький падел – це, на мою думку, один із напрямків, який в Україні ще має великий потенціал для розвитку.– Чи правда, що тенісисти переходять у падел, бо він простіший для швидкого задоволення? Чи є тут конкуренція між двома видами спорту?– Я б сказав, що тут існують два табори. Є тенісисти, які ставляться до паделу скептично, тому що бачать у ньому конкурента. А є ті, хто спробував і зрозумів, що це просто інший формат гри.Насправді дуже багато людей спокійно поєднують теніс і падел. Вони можуть тренуватися в теніс кілька разів на тиждень і паралельно грати в падел. Ці види спорту мають багато спільного, але вимагають різної тактики й дають різний ігровий досвід.Конкуренція між ними, безумовно, існує, особливо на клубному рівні. Падел зараз залучає величезну кількість нових гравців і швидко збільшує кількість клубів та кортів у різних країнах. Наприклад, у Великій Британії за даними LTA до 2025 року вже було близько 1 000 кортів у 325 локаціях, а подальше зростання продовжується.Але я не вважаю, що падел повинен "знищити" теніс. Теніс – фундаментальний глобальний вид спорту з величезною історією, професійною системою та культурою. Падел зараз значною мірою розвивається як клубний і соціальний спорт, але поступово професіоналізується.Тому я б говорив не про заміну тенісу, а про перерозподіл уваги аудиторії. Частина людей обирає падел замість тенісу, а частина просто додає його до свого спортивного життя.І якщо говорити про майбутнє, я б точно не недооцінював падел. Він уже перестав бути просто модним трендом і поступово перетворюється на глобальну спортивну індустрію. А питання Олімпіади, на мою думку, – це вже радше питання часу та подальшого розвитку міжнародної системи спорту, а не того, чи залишиться падел популярним.