Позов може мати наслідки для постачання ліків до медзакладів і військових шпиталів Український виробник ліків "Фармасел" оскаржує судову ухвалу про заборону розпоряджатися торговельною маркою Nikopharm. У межах спору позивач вимагає знищити 29 найменувань препаратів компанії, серед яких - анестетики, кровоспинні засоби та розчини для реанімації.Про це пише РБК-Україна з посиланням на матеріали судової справи та розслідування "СтопКору".Що відомо про позов проти "Фармасел"У Господарському суді Києва розглядають позов із вимогою знищити 29 найменувань ліків українського виробника "Фармасел". Серед них - кровоспинні засоби, анестетики й розчини для реанімації, які постачають до військових шпиталів і прифронтових лікарень.Ідеться про справу №910/3053/26 (910/12930/26). Позов 9 жовтня 2026 року подало ТОВ "НІКО" (директор - Сергій Дядечко) в особі розпорядника майна, арбітражної керуючої Діани Козловської. Відповідач - ТОВ "Фармасел", яке виробляє ліки під брендом Nikopharm.У пункті 22 прохальної частини позову міститься вимога зобов'язати "Фармасел" вилучити з цивільного обороту та знищити 29 найменувань лікарських засобів. Серед них - Гемаксам, Бупівакаїн, Бупівакаїн Спінал, Еметон, новокаїн, натрію хлорид, вода для ін'єкцій, магнію сульфат, Диклофенак, Еуфілін, а також антибіотики Левоцин-Н і Авецин-Н. Це препарати, які використовують в операційних, реанімації та травматології. Чимало відповідних діючих речовин входять до Національного переліку основних лікарських засобів.Ціна позову - близько 106,7 млн грн. 13 жовтня суд під головуванням судді Леоніда Омельченка відкрив провадження та заборонив "Фармасел" розпоряджатися торговельною маркою. Відповідач готує апеляцію.Через що виник спір навколо NikopharmКонфлікт стосується торговельної марки Nikopharm (свідоцтво №113454). Після втрати заводу в окупованій Макіївці у 2014 році права на знак передали за правочином 2015 року, а у 2024-му їх набув "Фармасел".Виробник наполягає на законності цього ланцюга передачі прав. Позивач оспорює правочини, вимагає повернути марку до майнової маси боржника, а пов'язані з нею ліки - знищити.Свої вимоги позивач обґрунтовує, зокрема, статтями 15-16 Цивільного кодексу та статтею 41 Угоди ТРІПС. Водночас, як випливає з матеріалів справи, серед доказів використання знака є перелік посилань на сайти аптек і довідників - без роздруківок і підтверджень нанесення саме торговельної марки №113454 на упаковки препаратів.Стаття 432 Цивільного кодексу передбачає можливість знищення товарів, введених в обіг із порушенням прав інтелектуальної власності. Однак для цього потрібно довести саме порушення, зв'язок торговельної марки з кожною позицією продукції та пропорційність такого незворотного заходу.Окремі питання викликає оцінка марки. Експертний висновок Ірини Міщенко №788/09.2026 від 4 вересня 2026 року визначає її вартість станом на липень 2015 року в 94,27 млн грн - майже 4,2 млн доларів. За оцінкою видання “СтопКор”, розрахунок фактично ґрунтується на підсумовуванні умовних роялті з виручки минулих років, а не на прогнозі вигод після втрати заводу. Журналісти також вказують на арифметичні суперечності у висновку.Крім того, з 18 січня 2025 року закон №3910-IX забороняє розміщувати на упаковках ліків інформацію про осіб, які не є виробником або власником реєстраційного посвідчення. Тому саме право на корпоративну марку не гарантує можливості використовувати її на упаковках препаратів.Куди постачають ліки "Фармасел""Фармасел" має статус критично важливого підприємства (наказ МОЗ №1804 від 26 листопада 2025 року) та 211 працівників. За 2025 рік компанія сплатила 28,5 млн грн податків.За даними Prozorro, виробник виконав 847 договорів із закладами охорони здоров'я на понад 175 млн грн. Зведений перелік покупців, з урахуванням закупівель через дистриб'юторів, налічує 1 644 позиції. Серед них - 63 військові частини, 59 військових і відомчих медзакладів, 28 установ МВС і дві установи СБУ.Реєстр благодійної допомоги за 2022-2026 роки містить 313 отримувачів. Серед них - Головний військовий клінічний госпіталь, "Охматдит", лікарня ім. Мечникова та Інститут хірургії ім. Шалімова."Як тільки почалися військові дії, перший дзвінок керівника був до мене: обдзвонити київські госпіталі й запропонувати безкоштовну допомогу", - згадує начальник відділу госпітальної промоції "Фармасел" Віталій Новіков.Про дефіцит препаратів на прифронтових напрямках говорить і директор з розвитку БФ "Милосердя і здоров'я" Юрій Барабаш."Медичні заклади, які знаходяться на прифронтових напрямках, відчувають дуже сильний дефіцит у медикаментах. Неважко зараз тільки тому, хто нічого не робить, хто не допомагає, хто не бере участі", - каже він.За даними компанії, через арешт рахунків виробник, який був прибутковим у 2025 році, за третій квартал 2026-го звітує про збитки.Що відбувалося навколо заводу в Макіївці11 вересня 2026 року журналісти "СтопКору" оприлюднили розслідування про 86-сторінковий технічний російськомовний документ щодо колишнього заводу "НікоФарма" в окупованій Макіївці, створений уже після початку повномасштабного вторгнення РФ.У звіті оцінюється можливість відновлення виробництва на обладнанні, що залишилося на майданчику. Зокрема, автори документа розглядають логістику до Москви (близько 1 280 км), переваги так званої вільної економічної зони за російським законодавством, отримання ліцензії та реєстраційних посвідчень у РФ. Хто замовив звіт, журналісти не встановили.18 грудня 2024 року учасником ТОВ "НІКО" стала панамська Horizonix Capital Corp. Того ж місяця, за повідомленням самої компанії, припинила діяти її ліцензія на промислове виробництво ліків.У лютому 2026 року "НІКО" замовило в Державному експертному центрі МОЗ сканування архівних матеріалів обсягом до п'яти тисяч сторінок. Журналісти направили до центру запит, щоб з'ясувати, які саме документи сканували.Чи пов'язані ці події з позовом проти "Фармасел", мають встановити компетентні органи.Якими можуть бути наслідкиПозов з'явився на тлі російських ударів по фармацевтичній галузі:у вересні російські окупанти атакували склад дистриб'ютора ліків "БаДМ", що знаходиться в Одесітого ж місяця від ворожих ударів постраждав логістичний комплекс "Біокон" під Києвомна початку жовтня окупанти знищили виробничий майданчик заводу фармацевтичної компанії Kusum Ukraine.У разі задоволення вимоги про знищення продукції препарати не зможуть бути реалізовані, а отже, не принесуть коштів до ліквідаційної маси боржника. Водночас це може вплинути на постачання ліків до лікарень і військових шпиталів.Додаткові питання викликають і попередні судові рішення. Аналітики “СтопКору” раніше заявляли про значні текстові збіги між мотивувальною частиною рішення судді Леоніда Омельченка від 27 серпня 2026 року та документами позивача.Тепер суд має розібратися не лише в тому, кому належать права на торговельну марку Nikopharm, а й у тому, чи є підстави для знищення препаратів, які використовують українські медзаклади.