Бразильський легіонер "Вереса" дав ексклюзивне інтерв'ю Sport RBC.UA Бразильський футболіст "Вереса" Ян Фабрісіу розповів про перші місяці в Україні та старт нового сезону.В інтерв'ю Sport RBC.UA легіонер порівняв український та бразильський футбол, розповів про життя у Рівному, адаптацію в новій країні та назвав людей із "Вереса", які найбільше допомогли йому освоїтися. Складний старт сезону "Вереса"– Яне, як для вас розпочався цей сезон у складі "Вереса"? Що можете сказати про рівень команди після перших матчів і які завдання ставите перед собою особисто?– Початок сезону був для нас досить складним: дві поразки в матчах, де ми як мінімум могли зіграти внічию з сильними командами. Але ми знаємо, наскільки сильна у нас команда і скільки працюємо щодня.Моя особиста мета – завжди допомагати партнерам по команді та тренерському штабу хорошою грою і перемогами. Звичайно, якщо я можу забивати голи та віддавати результативні передачі, я завжди робитиму це заради допомоги команді.– Якщо порівняти український футбол із тим, до якого ви звикли у Бразилії, які відмінності для вас найбільш помітні?– В українському футболі гра набагато більш фізична та інтенсивна, ніж у Бразилії. Тут у тебе дуже мало часу, щоб подумати над наступною дією з м'ячем. Також велика увага приділяється тактиці."Усі прийняли мене так, ніби я – частина їхньої сім'ї"– Наскільки складною для вас була акліматизація в Україні? Що було найважчим у перші місяці – футбол, мова, побут, нове середовище чи щось інше?– На мою думку, моя адаптація в Україні пройшла дуже легко. Усі люди в клубі – спортивний директор, тренерський штаб і мої партнери – прийняли мене так, ніби я був частиною їхньої сім'ї. І це, звичайно, дуже допомогло.Щодо мови – я вільно розмовляю англійською, тому мені було легше спілкуватися з усіма. Загалом, дякувати Богу, я дуже швидко адаптувався до чемпіонату та українського футболу.Ян Фабрісіу швидко став своїм у "Вересі" (фото: НК "Верес")– Ви живете у Рівному. Що вам найбільше подобається в цьому місті? Чи вже з'явилися місця, куди ви любите приходити у вільний від футболу час?– Щодо міста Рівного – це прекрасне місто. У вільний час, якщо чесно, я люблю бути вдома та спокійно відпочивати. Іноді ходжу поїсти в ресторан або в парк, щоб трохи відволіктися та відпочити.– Чи відчуваєте ви ментальні відмінності між українцями та людьми з Бразилії? Що в поведінці українців спочатку вас дивувало, а до чого ви вже повністю звикли?– Український народ загалом має дуже сильний характер, і я відчув, що це мені близьке. Те, наскільки люди тут сильні та стійкі, змушує мене все більше захоплюватися народом цієї прекрасної країни.Мені дуже близька українська ментальність: постійно прагнути ставати кращим, викладатися на максимум і багато працювати. Це завжди було частиною мого життя. І тут я зрозумів, що завдяки наполегливій праці та з Богом поруч хороші речі завжди траплятимуться.– Наскільки вам допомагають адаптуватися одноклубники та люди з клубу? Чи є у "Вересі" хтось, хто став для вас особливо близькою людиною за цей час?– Не знаю, чи правильним буде слово "близькі", адже я поважаю та добре ставлюся до всіх. Але серед людей, які мені дуже допомогли, можу назвати капітана Ігоря Харатіна та нашого тренера.Я кілька років був капітаном на початку своєї футбольної підготовки, тому знаю, наскільки складно завоювати повагу команди та об'єднати її навколо спільної мети. А їм це вдається, і дуже добре.Вони завжди запрошують мене на розмову, ми постійно спілкуємося та разом шукаємо шляхи для покращення команди. Я бачу в них невтомних людей, які завжди прагнуть отримати максимум від команди. "Я дуже спокійна людина"– Як змінилося ваше життя поза футболом після переїзду до України? Чим ви займаєтеся у Рівному, коли немає тренувань та матчів, і чи вдається відчути себе тут не лише футболістом-легіонером?– Я дуже спокійна людина. Зараз я сам в Україні, тому у вільний час люблю залишатися вдома: дивитися фільми разом із моєю дівчиною по відеозв'язку, серіали, матчі інших чемпіонатів. Загалом люблю бути вдома та відпочивати.– І трохи особисте питання: якщо уявити, що одного дня вам потрібно буде поїхати з України, що ви найімовірніше заберете із собою як спогад про Рівне та "Верес"?– Я забрав би із собою всю стійкість і силу українського народу. А за "Вересом" сумував би через позитивну та веселу атмосферу, а також через людей, які працюють у клубі.