Автор “Колонії” та “Колапсу” розповів, чи можливо в Україні заробити письменництвом Макс Кідрук – відомий український письменник, автор бестселерів “Колонія” та “Колапс” та співзасновник книжкового видавництва “Бородатий Тамарин”. В останні вихідні цього серпня він відвідав “Літературний ярмарок” в Харкові, де зустрівся з читачами, поговорив про “Колапс” та провів автограф-сесію. Wave RBC.ua поспілкувався з Максом про книжки, улюблених письменників та секрет успіху в літературі. Детальніше – в бліці з автором.Що вам найбільше подобається в подібних офлайн-заходах?Насправді, те, що мені подобається – це сидіти вдома, писати книжки і щоб мене ніхто не чіпав. Звичайно, я не хочу, щоб це прозвучало зневажливо до людей, які прийшли на захід, я їм дуже вдячний і усвідомлюю, що якби не вони, то не було б мене.Можу виділити такий момент, що зазвичай презентації я роблю чітко поставленими, я знаю, що хочу донести і не дозволяю глядачам в це втручатися. Проте на заходах такого штибу завжди прикольно, що люди можуть поставити запитання і це може провести дискусію в якомусь зовсім несподіваному напрямку.Улюблений український письменник та письменниця?Письменниця – Катя Бабкіна. Письменник, напевно, Олександр Михед. Є багато інших, кого я люблю, поважаю і читаю, але Михед, напевно, єдиний сучасний український письменник, чиї книжки в мене є всі.З ким відомим ви б хотіли познайомитись та поспілкуватись?Брюс Дікенсон, вокаліст гурту Iron Maiden.Це ваш улюблений гурт?Так.Що останнє прочитали?Гантер С. Томпсон “Страх і відраза в Лас-Вегасі”. Я скупив усю серію “КультRead” від видавництва КСД, там дійсно прекрасні та знакові тексти.Топ-3 з останнього прочитаного?Ірвін Шоу “Молоді леви”;Бен Річ та Лео Янош “Skunk Works” – це книжка, яка готується до виходу в нашому видавництві “Бородатий Тамарин”, про таємний підрозділ компанії Lockheed Martin, який розробляв перший літак-невидимку;Хейнґ Нґор “Поля смерті”, це мемуари вцілілого в камбоджійському голокості. Я хитрую і знову називаю книжку “Тамарина”, але, на своє виправдання, саме її готувала до випуску моя дружина, а я прочитав, коли вона вже була надрукована. Це не зовсім чесно, що я згадав дві книжки з нашого з Тетяною видавництва, але я запевняю, що вони того варті.Переглянути цей допис в InstagramДопис, поширений Max Kidruk (@max.kidruk)Якби не письменництво, то що?Мені важко уявити, ким би я був, вже дуже багато років я навіть не замислююсь над цим запитанням. Це єдине, що мені подобається робити, єдине, що я вмію робити добре, і ні про що інше я навіть не хочу думати.Що ви мрієте колись написати?Не мрію, планую, але поки що в планах закінчення “Нових темних віків” – це найближчі 7-8 років. Я знаю, що писатиму далі, але поки що це все, про що я думаю.Чи ви вже почали писати “А потім запала пітьма” (продовження серії "Нові темні віки", - ред.)?Так, вже працюю. Очевидно, що ці поїздки відволікають, зараз буде великий світовий тур з презентації “Колапсу”, який теж відволіче, але я почав накидати ідеї ще до початку українського туру. Після повернення, в травні, я вже почав активно писати.Як в Україні можна заробити письменництвом?Пишіть добре. В мене часто це запитують з таким підтекстом, що я видам якийсь секрет, який зробить вас успішним. Презентації, спілкування з читачами та ЗМІ важливі, але це все танці з бубном, які не мають сенсу, якщо у вас за цим не стоїть гарний текст. Це те, на чому будується весь фундамент.Якщо текст хороший, він обов'язково пробʼється. Цьому є підтвердження: наприклад трилогія “Літопис сірого ордену” Павла Деревʼянка, яка спочатку вийшла в іншому видавництві і не отримала такого визнання, як зараз. Це не важливо, якщо це гарний текст, він пройде через все, знайде свого читача і стане успішним.На вашу думку, яка сума наразі комфортна для життя в Україні?Не знаю. Я точно знаю, що завдяки “Колонії” та “Колапсу” я заробляю значно більше, ніж моя комфортна сума, але я не хочу називати точно, тому що не окей всіх рівняти під одну лінійку. Чоловік-одинак в 30 років – це одні витрати, мати-одиначка – інші, сімʼя з 4-5 людей – теж зовсім інше.До того ж, поняття про комфорт у всіх різне. Наприклад, завдячуючи “Колонії” та “Колапсу”, я можу, скажімо, не обмежувати себе в купівлі платівок, очевидно, це не дешево. Це аж ніяк не є товаром першої необхідності, але я це люблю, це для мене цифровий детокс, який повертає мені змогу цінувати музику та насолоджуватися альбомами. Я без них проживу спокійно, але купую, бо маю змогу.Тобто в Україні можливо добре заробляти з книжок?Так, це можливо, але треба враховувати, що я не зовсім та людина, в якої це треба запитувати, бо в мене є власне видавництво. Зазвичай, більшість авторів отримують роялті і так, в Україні, якщо ти пишеш добре і видаєшся в гарного видавця, наприклад, Ілларіон Павлюк, Павло Деревʼянко, Артур Дронь, Євгенія Кузнєцова, коли була в ВСЛ, ти можеш цілком жити лише з роялті.Проте, моя відповідь буде нечесною щодо інших авторів, бо я з дружиною сам собі видавець, я не забираю роялті, я забираю весь прибуток.Це розумно, коли ти вже маєш фан-базу. А коли ти не маєш нічого, то, навпаки, важливий видавець, який знає, що робить, має інфраструктуру тощо.Переглянути цей допис в InstagramДопис, поширений Max Kidruk (@max.kidruk)Найбільш знаковий український твір за часи незалежності, на вашу думку?Особисто для мене це “Поклоніння ящериці” Любка Дереша. Без цього тексту не було б мене як письменника, я би не почав думати про те, що в цій країні можна писати.Загалом, для України, очевидно той, що найбільш впізнаваний за кордоном. Проста відповідь була би “Пікнік на льоду” Андрія Куркова, але я би також назвав “Інтернат” Сергія Жадана.Перекладають дуже багато текстів, але важливо текст не просто перекласти, а, щоб його читали і люди відгукувались. Мені здається, що за останні роки доволі мало говорять, що “Інтернат” Жадана стає найбільш перекладеним і цитованим текстом. Просто зайдіть на Goodreads і подивіться, скільки там відгуків іншими мовами. Такого точно не було з часів “Пікніка на льоду”. Можливо, він ще не дотягує, але це дуже схожа тенденція.