Росія переважає Україну за кількістю людей, танків, артилерії та ракет. Проте в галузі безпілотників співвідношення сил інакше. Обидві країни розбудовують її просто під час повномасштабної війни, швидко адаптуючи технології й тактику. Для України дрони стали ключовим інструментом компенсації переваги ворога.Особлива роль належить морським дронам. Концепція з’явилася ще за Першої світової війни в Німеччині, але та спроба провалилася. Україна стала першою державою, яка успішно застосувала їх у бою.Завдяки безпілотникам Magura (підрозділ Group 13 ГУР МО) і Sea Baby (СБУ) Україна суттєво обмежила спроможності російського Чорноморського флоту й знищила низку ворожих кораблів — без залучення власного флоту. Відтоді номенклатура морських дронів значно розширилася, а сама галузь докорінно змінилася.DOU з’ясував, як працює ринок морських дронів, з чим тут борються та чи здатні безпілотники замінити традиційні кораблі. Також ми поспілкувалися з компаніями-членами Асоціації морських дронів і дізналися, чим живе закрите комʼюніті.Дрон 3-ПАК / Фото компанії Noah XРоль морських дронів у війні в 2026 роціЧасто в медіа можна побачити тезу, що «країна без флоту знищила чорноморський флот», однак це неправда. Україна має флот, хоча він на початку російського вторгнення значно поступався у можливостях ворожому. Cтарший інструктор «Повернись живим» Костянтин Миргородський наголошує, що несправедливо також вважати, що морські дрони в Україні з’явилися лише після 24 лютого 2022 року. «Концепція малих і безекіпажних платформ з’явилася в Україні ще до повномасштабної війни. Після 2014 року обговорювалась ідея переходу від великих кораблів до великої кількості малих, швидких і багатоцільових платформ. Проте тоді технологічно не вистачало можливостей для стабільного дистанційного управління такими системами на великих відстанях. Розвиток супутникового зв’язку значно змінив цю ситуацію. У результаті те, що раніше було концепцією, стало реальною бойовою спроможністю», — каже Миргородський.29 жовтня 2022 року морський дрон зайшов у Севастопольську бухту. Це був одноразовий борт-камікадзе, який мав одну ціль — знищувати ворожі кораблі. Відтоді спектр завдань став ширшим, і концепція змінилася. Тож яке зараз місце посідають морські дрони у російсько-українській війні?Дістати військові кораблі морським дроном стало складніше, бо ворог ховає їх у російських портах на Чорному морі. Водночас під час операції «МоЛоЧКа» цього літа, коли Сили безпілотних систем почали завдавати систематичних ударів по російських суднах в Азовському і Чорному морях, в хід пішли повітряні безпілотники. Станом на 22 серпня 2026 року дрони підрозділів СБС уразили 246 російських суден. Чи використовували морські дрони як носіїв платформ, — невідомо.Одне з останніх великих уражень російських кораблів за допомогою морського дрона відбулося торік у грудні. Тоді у Севастопольській бухті таким безпілотником вдалося уразити підводний човен класу 636 «Варшавянка», який використовували для пуску крилатих ракет «Калібр».В Асоціації морських дронів кажуть, що робота в акваторії триває постійно і полягає не лише в ураженнях. За допомогою безекіпажних катерів ведуть патрулювання, спостереження і бойову роботу. І не завжди про цю роботу говорять публічно..Нині на ринку є близько 25 компаній, що входять до Асоціації морських дронів. Вони виготовляють безпілотники різних типів: морські, річкові, підводні, а також супутні компоненти.«На ринку представлені різні розробки, але ми не можемо сказати, що він переповнений або перенасичений», — коментують в Асоціації.Зміна ролі морського дрона у війні змушує розробників змінювати підходи і втілювати нові рішення. І найперша зміна, що відбулася у сфері виробництва морських дронів: одноразові борти поступово відходять у минуле.Дрон MAGURA / Фото UForceВід дронів-камікадзе до багатофункціональних платформРозробники морських дронів констатують, що галузь поступово зміщується в бік багатофункціональних і модульних платформ. Якщо раніше йшлося про борт виключно як камікадзе, то тепер він може виступати носієм іншого озброєння, ретранслятором, платформою для систем радіоелектронної боротьби чи протиповітряної оборони.У компанії UForce, яка є розробником одного з найпопулярніших морських дронів Magura, на власному прикладі пояснюють, як зараз змінюється концепція безпілотника.«Magura V7 є прикладом цього переходу: та сама платформа може бути ударною, нести засоби ППО, працювати як „матка“, що запускає повітряні дрони для удару вглиб берега, виконувати логістику чи мінну війну. Ми свідомо будуємо платформу як конструктор, а не як виріб», — каже представник компанії.Результат красномовний: у травні 2025 року дрони Magura V7 збили два російські винищувачі Су-30 над Чорним морем. Безпілотники запустили ракети AIM-9 й успішно уразили літаки.У найближчому майбутньому морські безпілотники мають стати платформами, які можна швидко адаптувати під конкретне завдання. Так зокрема вважає Андрій, СЕО компанії Noah X, яка є розробником морських дронів «Гарпун», «Баклан», «Карась», «Варвар» і «3-ПАК». Усі ці системи є багатофункціональними.Дрон «Гарпун» компанії Noah XПрикладом багатофункціональності морського дрона є й система Barracuda, розроблена Військово-морськими силами ЗСУ. Безпілотник може запускати некеровані ракети, а ще обладнаний як платформа для запуску FPV-дронів Такий підхід дозволяє робити морські дрони більш економічними, адже борти перестають бути одноразовими — після відпрацювання по цілі ракетами й ударними дронами, морський безпілотник повертається і може бути використаний знов. Поновлювати запас ракет та FPV дешевше.Адаптація бортів та можливості виконувати різні типи завдань одним і тим же бортом зараз є пріоритетним напрямом. В Асоціації морських дронів розповідають, що тепер це базова вимога до виробників, хоча раніше було лише конкурентною перевагою.«Тепер це характеристика, яка по дефолту має бути закладена в кожен проєкт. І навіть якщо за умовами контракту виробник, скажімо, постачає МБпС-носій FPV-дронів, у військових має бути можливість, умовно кажучи, зняти бокси із FPV і встановити перехоплювачі, або інші модулі корисного навантаження», — кажуть в Асоціації.Старший інструктор-водолаз фонду «Повернись живим» Костянтин Миргородський перелічує ключові напрямки застосування морських дронів:ударні місії;розвідка і спостереження;мінування;протимінна боротьба;ППО та перехоплення повітряних цілей;логістика;евакуація;вогнева підтримка;транспортування інших безпілотних платформ.Зараз морська система не може виконувати тільки одне завдання з цього переліку, бо це просто невигідно.Окремої уваги варта взаємодія морських безпілотних систем із іншими платформами у ролі носія. У цьому контексті прикладом є десантування НРК за допомогою морського дрона, яке здійснили бійці 123-ї бригади ТРО у липні цього року.Інтеграція морських безпілотників із іншими системами може дати перевагу. Наприклад, можна збільшити радіус ураження цілей FPV-дронами чи іншими ударними бортами.Проте модульність не означає, що один безекіпажний катер має бути універсальним рішенням для всіх типів місій. Створити борт, який може виконати будь-яке завдання, не так і просто. Тому виробники здебільшого обирають певний спектр місій, для яких їхня система підійде. Наприклад, для проєкту «Дельфін», розробника однойменного дрона, пріоритетним напрямком стало створення рубежу протиповітряної оборони в морі саме завдяки інтеграції борта з іншими системами. «„Дельфін“ спроєктований так, щоб нести на борту як спеціалізовані дрони-перехоплювачі, так і важке вогневе оснащення. Зараз ми створюємо мобільний рубіж ППО прямо в морі, щоб позбавити противника переваги в повітрі над акваторією», — каже «Томас», представник проєкту.Морський дрон «Дельфін» / Фото надане DOUЛокалізація, спуск дронів і розробка підводних бортів. Виклики галузіЗначну частину потрібних для виробництва деталей, як і з БПЛА, доводиться купувати в інших країнах, насамперед у Китаї.Проте за останні роки, як відзначають в Асоціації морських дронів, вдається збільшувати частку локалізації компонентів у безпілотниках.«Гарний приклад — морська стабілізована камера з тепловізійним сенсором. 95% всіх морських безпілотних систем застосовують одну й ту саму камеру виробництва компанії Teledyne Flir. Її ціна від $22 000 до $35 000, в залежності від модифікації. Альтернатив їй не було, але в нас були запити на камери з дещо іншими технічними характеристиками. У результаті ми вже маємо щонайменше три компанії які роблять „український флір“. Дві з них уже готові продавати своє рішення іншим учасниками ринку. Різниця в ціні — в три рази», — кажуть в Асоціації.У компанії Noah X звертають увагу на ще один виклик: процес спуску платформ на воду. Зараз дрон на воду спускають люди. По-перше, борт, начинений боєкомплектом, не надто безпечно переносити. По-друге, місця спуску морських дронів можуть бути потенційною ціллю для ворога.«Ми працюємо над рішенням, за якого людина не повинна брати участь безпосередньо у спуску апарата: це мають робити роботизовані системи. Для нас це логічне продовження», — каже Андрій, СЕО компанії.Морський дрон від Noah X / Фото надане DOUКостянтин Миргородський з «Повернись живим» звертає увагу на ще один виклик — розробку підводного дрона. З переваг: він може довше залишатися непомітним. Але сконструювати його нелегко, адже є труднощі з навігацією й керуванням.«Вода не пропускає радіохвилі, тож передачу даних доводиться робити пакетами в режимі, коли дрон спливає на поверхню. Для орієнтації під водою використовують складні інерційні системи та доплерівські датчики швидкості, а для пошуку цілей — сонари. Дронам надається можливість автономної роботи через неможливість прямого звʼязку з оператором. Все це набагато складніше, ніж у надводних безекіпажних катерах, стійкий звʼязок із якими можна мати за допомогою терміналів Starlink», — пояснює Миргородський.Інерційні системи, зокрема, використовують підводні дрони «Толока» та «Марічка». Про бойове застосування цих безпілотників інформації вкрай мало. Однак у Defence Express припускають, що саме дроном «Марічка» СБУ атакувала Кримський міст у червні минулого року. Штучний інтелект у морських дронахШтучний інтелект допомагає автоматизувати частину функцій оператора та дає змогу бортам виконувати окремі завдання навіть за нестабільного зв’язку. Проте такі зміни у дронах не означають, що вони вже можуть самостійно виконувати завдання.У компанії STRUG, що виробляє багатофункціональні дрони STRUG 404, STRUG 505, STRUG 615 і STRUG CAT 820, певні, що така еволюція можлива. Проте процеси в цьому керунку відбуваються повільніше, ніж у сфері безпілотних літальних апаратів. «Казати, що ШІ здатен повністю виконувати місію, ще зарано. Це справа найближчого майбутнього. У безекіпажних катерах ця еволюція відстає від повітряних дронів просто через меншу кількість бойових вильотів, на яких обкатуються нові рішення», — зазначає Олександр, співзасновник компанії.Морський дрон компанії STRUG / Фото надане DOUЗараз автономність дронів не є недосяжною. Однак, як наголошують розробники, за критичні рішення під час операцій відповідатиме людина.Ще один напрям розвитку — координація кількох автономних бортів. У цьому впевнені в deftech-компанії «Олег», яку заснували колишні військовослужбовці. Компанія небагато розповідає про свої кейси, але відомо, що команда працює над проєктом безпілотного комплексу «Олег». Представник компанії каже, що взаємодія бортів є наступним етапом розвитку морських безпілотників.«Наступний крок, над яким ми вже зараз працюємо, — це групова робота, рій. Це коли кілька бортів ідуть разом, самі обмінюються даними через mesh, розподіляють цілі й перегруповуються, якщо один із бортів збили», — каже представник компанії.Морський дрон компанії «Олег» / Фото надане DOUОкремі елементи такої автономності вже використовують у бойових сценаріях. «Томас», представник проєкту «Дельфін», навів приклад застосування ШІ на борту: система забезпечує автоматичне захоплення та розпізнавання цілей, а також розрахунок траєкторії для їхнього ураження.«У роботі з 412 бригадою Nemesis був створений світовий прецедент. Із нашого БЕК „Дельфін“ запустили дрон-перехоплювач, який успішно збив ударний шахед над морем. Окрім шахеда, за допомогою перехоплювачів з „Дельфіна“ ми вже ліквідували десятки ворожих розвідувальних БПЛА: Zala, Orlan, Supercam. Ми знищуємо їх ще на підльоті, не підпускаючи до нашого узбережжя», — розповів «Томас».В Асоціації морських дронів уточнили, що епізод, про який розповів «Томас», стався у квітні 2026 року. Морський дрон «Дельфін» є єдиним, який має підтверджене ураження шахеда. Хоча Асоціація прогнозує, що в найближчій перспективі такі відпрацювання будуть звичними.У компанії UForce вважають, що штучний інтелект у перспективі також допоможе протидіяти засобам радіоелектронної боротьби, щоб навіть попри спроби заглушити зв’язок борт виконував свої завдання.«Справжня цінність ШІ в морі не в тому, щоб прибрати людину, а в тому, щоб стиснути час циклу й вижити в середовищі глушіння», — каже представник компанії.Інтерес іноземних компаній до морських дронівЗа останні кілька років Україна стала важливим гравцем на ринку оборонних технологій. Хоча про продаж зброї зараз майже не йдеться — насамперед про технології та бойовий досвід. Українська армія здобуває його у реальній війні, тому тут необхідно діяти швидко. Створити рішення, випробувати, отримати фідбек, внести зміни і знову випробувати. Андрій, СЕО компанії Noah X, вважає, що саме цей досвід є вкрай цінним для багатьох закордонних компаній.Як приклад Андрій наводить роботу над платформою «Гарпун», яка у першій модифікації мала швидкість 15 кілометрів на годину. Після випробувань і навіть успішного ураження цілей військові сказали, що такої швидкості вже недостатньо. Тому в наступній версії швидкість «Гарпуна» зросла до 35 кілометрів.«Але річ не лише у швидкості. Від відносно простого управління ми перейшли до значно складнішої архітектури, яка створює основу для подальшого впровадження елементів штучного інтелекту, групової роботи кількох платформ, більш гнучкого використання різних каналів зв’язку та розвитку функцій автономної навігації й донаведення. Тобто змінюється вже не окрема характеристика, а сама логіка платформи та її можливостей», — каже Андрій.Україна зараз на етапі, коли не копіює наявні закордонні рішення, а створює власні й одразу втілює їх на полі бою. У компанії «Олег» вважають, що саме це найбільше цікавить закордонних виробників.«Іноземні компанії звикли проєктувати все роками за підручниками й тестувати в ідеальних умовах. А коли приходять до нас, їх цікавить не просто залізо, а перш за все софт, алгоритми, стійкість зв’язку і реальна тактика застосування в реальних умовах», — зазначає представник компанії.У компанії STRUG зауважують, що обмежений доступ до іноземного ринку може створювати й ризики: українські виробники втрачають частину потенційних можливостей, а іноземні компанії можуть самостійно розвивати або копіювати рішення, які Україна вже випробувала на практиці.«Проте робота не заблокована повністю — точкові колаборації з іноземними виробниками відбуваються, мережа контактів розширюється, і цей потенціал накопичується на майбутнє», — каже Олександр, співзасновник компанії.Зокрема, STRUG разом із американською компанією PowerUs провели спільні випробування кінетичного дрона-перехоплювача Guardian із борта платформи українського виробництва. Перехоплювач Guardian-1 / Фото PowerUsВ Асоціації морських дронів кажуть, що ринок чекає на розвиток експорту, проте аби це відбулося, українські рішення мають пройти певний шлях: впровадження стандартів STANAG, розбудову інфраструктури для обслуговування засобів та навчання людей.Рій дронів замість флотуЗважаючи на успіхи безпілотників, постає питання: чи має сенс класичний військовий флот? Чи варто вкладатися в будівництво величезних дорогих кораблів, кожен із яких можуть знищити відносно дешеві дрони?Тому ми поцікавилися у виробників морських дронів, яким вони бачать майбутнє безпілотних систем у військовому флоті.У компанії «Олег» вважають, що великі кораблі у контексті бойових операцій уже втрачають свій сенс через появу безекіпажних катерів. Однак це не означає, що вони зникнуть із флоту, просто матимуть іншу роль.«Великі кораблі залишаться, але вони відсунуться далі в тил і стануть пунктами управління, плавучими базами й центрами логістики, а також інтегруються з безекіпажною складовою. А всю брудну, небезпечну й ризиковану роботу на передньому краю — розвідку, штурмові операції та мінування — остаточно заберуть на себе автономні системи», — вважає представник компанії.У компанії STRUG звертають особливу увагу на роль кораблів у логістиці: для переміщення людей і техніки, зокрема для десантних операцій, альтернатив немає. Безекіпажні катери не можуть перейняти цю роль на себе, принаймні поки що. Тому пілотований флот залишається важливим компонентом, але він змушений враховувати виклики, створені дронами.«У далекій перспективі можна уявити масові ударні операції й операції контролю, що виконуються безпілотно, а також якісно новий рівень розвідки й ситуаційної обізнаності на морі завдяки датчикам, радарам і засобам виявлення. Але флот у будь-якому разі продовжуватиме існувати, просто буде змушений підлаштовуватись під нові ризики, які створюють безекіпажні катери», — каже Олександр, співзасновник компанії.Mорська платформа STRUGАндрій, СЕО Noah X, також вважає, що кораблі залишатимуться у флоті, проте його структура буде повністю змінена через морські дрони. «Один великий корабель — це одна дуже дорога і помітна ціль. А десятки або сотні безпілотних систем можуть бути розосереджені на великій території, виконувати різні завдання та швидко замінюватися. Тому я бачу флот майбутнього як комбінацію традиційних кораблів, підводних сил, авіації та великої кількості автономних безпілотних систем», — каже Андрій.У компанії UFORCE вважають, що у флоті майбутнього і кораблі, і дрони, матимуть свої ролі. Проте класичне уявлення про флот було зламане, коли Україна бортами вартістю кількасот тисяч виводить з ладу корабель, збудувати який коштує мільярд.«Майбутнє — це суміш high/low: пілотовані кораблі для присутності, витривалості й управління, безекіпажні — для стримування, удару, розвідки й виснаження. Великий корабель стає мобільною базою-вузлом для безпілотних систем, а не самостійним ударним засобом. Модель змінюється не тому, що дрони замінять кораблі, а тому, що організуючим принципом флоту стає швидкість адаптації», — коментує представник компанії.Дрон MAGURA компанії UForce / Фото ГУР МОВодночас Костянтин Миргородський із «Повернись живим» наголошує, що в майбутньому класичний флот може працювати в поєднанні з безпілотними засобами для операцій, наприклад, в океанах. Станом на зараз морські безпілотники добре працюють у відносно невеликих морських акваторіях. Однак якщо розглядати операції в океанах, то поки що складно забезпечити необхідну автономність бортів. У цьому випадку можуть допомогти класичні кораблі, які можуть бути носіями морських дронів.Зараз морські безпілотні системи не можуть перейняти всю роботу крейсерів, есмінців чи фрегатів. Проте потрібно не тільки інтегровувати морські дрони у сучасний флот, а й враховувати виклики, які вони створюють. І зменшувати загрози для людей.